14.02.2012 19:21
568 views
Rating 5 | 4 users
 © Тетяна Ільніцька

Ave caesar!

Morituri te salutant!

Не рівними легіонерськими квадригами, але й не варварським стадом (бо вже навчені!) виходять гладіатори на сцену амфітеатру. Вони йдуть на вірну смерть! Ось імператорська ложа – остаточний і невідворотний перст судьби, що перевернутим догори великим пальцем дарує життя, а ледь похиленим у недбалому русі – забирає на утіху юрмиськам, спраглим хліба й видовищ… Суворий безжальний Рим із законом, який ліг в основу сучасної європейської юриспруденції; із взірцями античного мистецтва, простими й глибокими у своїй довершеності, із обов’язковим мімезисом і катарсисом; із легіоном богів, божеств, титанів – складною, по-дитячи фантазійною міфологією… 

І фігура непроминальна в історії Риму, овіяна легендами навіть більше, ніж Геракл, Ясон, Еней, та й безпосередні засновники Риму – Ромул і Рем, так би мовити, primus inter pares. Так, Цезар був і залишиться першим серед рівних по величі й славі героїв та імператорів Риму. Цезар, про якого казали, що він одночасно може робити декілька різних справ, і то не механічних!, а потребуючих пильного розумового втручання! Імператор, який зміцнив і максимально розширив володіння Риму. Чоловік, якому дарувала своє кохання на єгипетському ложі сама Клеопарта. Людина, яку підступно зрадили найближчі і найвірніші товариші, заздрячи славі й визнанню… 

Кожна пара очей з надією впивається в імператорське обличчя… А раптом саме його помітить Цезар, а раптом саме його привітання розворушить щось у його душі й не дасть скарати на горло того, хто понад усе прагне жити – вижити – проіснувати у цьому світі ще хоч би мить. Звідки знати обмеженому варварові, що видовиська амфітеатру – це усталена парадигма, закрита система, і Цезар – не керуючий, ні, зовсім ні, він також підпорядкований! Він виконує волю сліпих у прагненні звірячого задоволення мас. Не може він підняти свій перст догори, якщо натовп реве «убий»! Він ладен принести у жертву будь-кого, аби лишень не втрати владу, аби уповні насолодитися нею, упитися по вінця. Бо за філософією гедонізму, сповідуваною у Римський імперії, усе життя має бути підпорядковано пошукові й втіленню задоволень, тільки таке життя й вартісне, бо воно одне й лише раз проживається людиною. А чи є вище задоволення за владу?  

Слава тобі, Цезарю! Ті, що йдуть на смерть, вітають тебе!  

Салат «Цезар» 

Із усіх відомих мені салатів цей, мабуть, робиться найшвидше. Дійсно є дуже смачним. Його із задоволенням їдять навіть вередливі дітиська, яким зазвичай дуже важко догодити, через те, що у склад «Цезаря» входять сухарики. 

Склад: 

- 1 упаковка сухариків, все одно чи житніх, чи пшеничних (за смаком), можна, звісно, зробити й самому, якщо є час і натхнення, а ще хоча б 1/3 батона (порізати його скибочками, розкласти на противні й відправити до духовки на 5-10 хвилин); 

- 300 г твердого сиру; 

- 1 середня пекінська капуста; 

- декілька зубчиків часнику; 

- майонез; 

- 300 г креветок, які можуть бути, як заморожені, так і консервовані, або ж 300 г відвареного курячого філе – вибираєте на свій смак, що більше полюбляєте – морські делікатеси чи ніжне м’ясиво. 

Отже, беремо пекінську капусту, миємо її і ділимо на листки. Листки капусти нарізаємо на не малі, а такі десь середні квадрати, намагаючись не дуже використовувати осердя і корінець листка, твердуваті на смак. Далі ріжемо сир і філе (якщо ви вибрали його) на великі шматки. Відкриваємо креветки (якщо надали перевагу їм) й сухарики. Все перемішуємо у великій мисці із майонезом, додаємо почавлений часник, але якщо присутні креветки, то не варто. Перекладаємо у святковий салатник. Смачного! 


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.02.2012 20:35  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую! 

 15.02.2012 22:55  Ірина Затинейко-Миха... 

подвійна порція задоволення від вашого професійного неповторного слова та від таких вишуканих самколиків))) мням))) 

 15.02.2012 22:12  © ... => Оля Стасюк 

Олічко! Вибач! Більше не буду! Це у мене рефлекс педагогічний. 

 15.02.2012 19:18  Оля Стасюк => © 

А чому знову на ВИ? 

 15.02.2012 18:04  Деркач Олександр => © 

Це ж був не просто рецепт: грамми, інгридіенти і таке інше, це була Історія і поезія, і це робить Вас особливою і все, що Ви робите. 

 15.02.2012 16:58  Олександр Новіков => © 

будь-ласка. шкода іменинник ще не спробував 

 15.02.2012 16:53  © ... => Деркач Олександр 

А що в моєму виконанні буде особливого? Але мені було приємно це почути. 

 15.02.2012 16:52  © ... => Олександр Новіков 

Дякую, Саш! 

 15.02.2012 16:52  © ... => Оля Стасюк 

Смачний! Навіть дуже! Зробіть, Олю, не пошкодуєте. 

 15.02.2012 16:51  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Теж на це сподіваюсь. 

 15.02.2012 11:29  Деркач Олександр => © 

Салат подобається, цікаво скуштувати у Вашому виконанні, цікава публіцистика, дякую за приємні емоції 

 15.02.2012 08:54  Олександр Новіков 

приєднуюсь до привітань. про Цезаря цікаво було. а салат, вже скільки разів ів і не здогадувався що то Цезарь) смачно 

 14.02.2012 19:44  Оля Стасюк 

Класно. Салат такий не пробувала, певне, смачний) 

 14.02.2012 19:42  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово!!! Салат неймовірний!!! Думаю, імениннику сподобається! :))) 

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо