Протистояння ОДИНАДЦЯТОГО
Чи, як сьогодні, сніг летить із неба -
Стоїть майдан. Як весь народ, стоїть.
Стоять, бо варто. Бо стояти треба"
сказала наша Оля Стасюк.
Замурзаними чобітьми сніг вимішується багатотисячним витоптуванням - то беркутівцями, то майданівцями. То впереміж. Цілу ніч. Нервовими, сильними, найвідважнішими! Цього разу, майже без крові… Майже. Нерівне протистояння народу і «влади» у другому нелюдському штурмі Майдану, починаючи від 1-ї години ночі, нарешті потроху вщухає… А все ж заради блага киян – каток, йолка, передноворічний благоустрій центру. Усе заради народу… Та й хто такий народ, аби через якихось там кілька сотень тисяч людей, та чого вже правду ховати перед російськими медіа? Зізнаємось! Давайте? Мільйонними супротивами, яких ще не бачила досі Європа… Ані інші континенти.
«Усе заради народу. Та заради нього, ми вже, традиційно, замінуємо столичні станції метро, вокзали, аеропорти; звеземо увесь натренований, найагресивніший, який тільки може бути, спецназ і натравимо на «цвіт нації»; кинемо для усерднішого страху з десяток майданівців за грати сьогодні; порозбиваємо трішечки вам дурні голови; зробимо найгладкіший у світі різдвяний каток, найвищу йолку в світі. Та чого ви, люди?! А потім дамо аж 7 вихідних! І масові гуляння! На тому ж місці, де лилась кров ваших дітей нещодавно! Усе для вашого ж блага! Лише закрийте ротиська! Писки! Та розійдіться ви! Та заглохніть!»
Іч! Ні – не сидиться їм вдома на мінімалці. Ато й без неї! Демократії захотілось! Дотримання прав і свобод! Місіть сніг чоботиськами далі – але вас відтиснемо. Каток за планом! Чи і вас в каток?!
Вибачайте за емоції, люде добрі… В емоцій розтрощився на куски мільйонні дах терпіння!!! І так - що жодними репресіями не зліпиш докупи!
Лився безстрашно зі шлангів холодний душ із другого поверху шанованої адміністрації на беркут! Молились жінки і діти, коли їх чоловіки гідно тримали опір! Вставали на коліна матері перед «захисниками вітчизни», ловлячись за їх металеві щити голими руками «Синочку, не бий! Не виконуй більше наказів командира», а у відповідь лише «маманя, встаньте! Вы что?» Гуртувались у роти самооборони духовенство у рясах, із касками на головах! Майструвались нові, ще вищі, барикади для захисту… Починався новий день на «катку історії» України! Але хіба усе це перекажеш?
Ніч. 11 грудня 2013 року. В прямому ефірі світу.
Ранок ОДИНАДЦЯТОГО зачовгувався до свого кінця! До свого кінця???
12.12.2013