Хто ділить Україну?
для українців сходу і півдня України
Поділ України на схід і захід – тема не нова для нашого суспільства. Але чогось вона весь час набуває актуальності, коли мають місце протестні настрої, коли є невдоволені політикою влади і їх багато. Чому, коли у країні «відносний спокій», ми якось забуваємо про це і живемо спокійно поруч із представниками східних регіонів, а вони, своєю чергою, із задоволенням їдуть відпочивати до Західної (екзотичної для них) України?
Ми різні! Це – беззаперечний факт! Ми неоднакові! Ми сповідуємо відмінні ідеології! Ну так уже склалося історично! Та ми схожі у своєму бажанні жити! І жити гарно, щасливо, достойно. Ми всі хочемо мати нормальну роботу і відповідну їй зарплату, хочемо бути здоровими, купляти житло, їздити відпочивати. Групка чинуш і олігархів мають оце все, омріяне мільйонами українців, і не лише мають, а мають у такому надмірі, що нам навіть важко й уявити собі. Боронь, Боже! Нікому ніколи не заздрю! Не маю бажання зазирати за їхні високі паркани і рахувати їхні страусячі ферми і оленячі хатки! Але я категорично проти того, щоб мене зіштовхували лобом із якоюсь тьотею з Луганьска із одною лише метою, аби відвернути мою і її увагу від тих самих парканів, за якими незлічимі багатства!
Поділ України штучний! Нам нема чого ділити зі сходом і півднем України! Мені невимовно боляче, коли я читаю, що «мало ми вас расстреляли в 37 году! мало вас вивезли в 45 году в Сибирь!» (це були цитати із дописів користувачів ФБ, імена з етичних міркувань опускаю), але це не змусить мене і, я переконана, більшість нормальних українців кидатися на таких «глашатаїв», роздягати догола, розстрілювати… Видалити із френдів, перестати спілкуватися – нормальна реакція нормальної людини. Але владі цього мало! Їй треба, аби ми такі вчепилися одне одному в горлянки! Аби билися-чубилися між собою, аби тільки не заглядали за їхні паркани і не заважала їм сито «здравствувати»! Звозять все нові й нові «порції» до Маріїнського парку… Для чого? Чиїм коштом?
Українці Луганьска – Донецька – Миколаїва – Криму! Ви, ті що за «стабільність»! Поясніть мені сенс того, що ви відстоюєте? Що означає ваша «стабільність»? Можливість слинити чоботи свого пана і вчасно отримувати кісточку із його столу? Невже ви живете аж настільки добре? Невже вам не хочеться високого рівня медичного обслуговування, гідної зарплати, забезпеченої пенсії, щасливого майбутнього для своїх дітей і ще багатьох речей, яких ми всі позбавлені? МИ ВАМ НЕ ВОРОГИ! Не ми заступили вам шлях до кращого майбутнього, коли вийшли мирним протестом на Майдан Незалежності! Зрозумійте, що у нас із вами схожі прагнення! І перешкода на шляху цих прагнень теж одна! ДАВАЙТЕ БУДЕМО РАЗОМ!
Київ, 26 січня 2014 року
