04.08.2011 17:09
-
312 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Оля Стасюк

Сон про Україну

Я бачила хвилі вві сні. 

Аж чорні, безкраї ці хвилі. 

І зорі легкі золоті, 

Що хмарами нічка покрила. 

Пронісся сумний ураган, 

Все більш розлютилася річка.  

І місяць, мов мідний казан, 

Блищав в чорній темряві нічки. 

Рвав листя останнє з дерев, 

Ревучи і стогнучи, вітер. 

Була це війна королев, 

Ім`я яких Осінь і Літо. 

А посеред водних глибин, 

На хвилях страшних і жахливих, 

Легкий білий човничок плив,  

Минаючи бурі крикливі. 

Красивий, немов золотий, 

Не раз над ним хвилі літали. 

Маленький, та не боязкий,  

Бо хвилі його не лякали. 

А дощ не втихав ні на мить,  

Став сірою диво-стіною... 

Аж бачу: в човні тім стоїть, 

Дівчина вродлива з косою. 

У білому платті, легка, 

І в бурю – немов золотиста. 

Пшеничне колосся в руках, 

На шиї – разочки намиста. 

Вдивлялися очі у ніч, 

В вінку червоніла калина. 

Хоч краплі торкалися пліч, 

Але не боялась дівчина. 

Мій сон дивовижний розтав, 

Розвіявся з мороком ночі… 

В душі моїй – дівчина та, 

Прекрасні, задумливі очі. 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.08.2011 13:31  © ... => Тетяна Чорновіл 

Ні, це просто дівчина-Україна. І ніякої політики! Це небезпечно...

 04.08.2011 17:33  Тетяна Чорновіл 

Мабуть вірш про Юлю Тимошенко...