14.04.2010 18:12
-
590
    
  4 | 4  
 © Кривий

Я прийшов

Ну, здрастуй, сонце! Знову я прийшов 

В цей новий день, підвівши вгору очі 

Твоє тепло прийняв і сили віднайшов 

Щоб далі йти у вічність проти ночі. 

Як смолоскип надій візьму твої проміння  

Й роздам стражденним, змерзлим у пітьмі 

І кожен крок, як Боже воскресіння  

Нехай зігріє паростки земні 

Добра й любові, ті що збереглися  

На цій всегрішній, змученій землі, - 

Прокинься, земле, щастям озовися 

Зрости зерням, посіяним в ріллі! 

Вдихни повітря, в міць сплети коріння  

Дощем умийся й дай святі плоди  

Натхнення й твердості, наснаги і терпіння 

До кожної вселенської біди  

І хай встає життя рушійна сила 

Над тим усім, що не дає цвісти 

Що не дає увись розправить крила 

Вже час настав, пора відповісти  

Що світло запанує над цим світом  

Що в кожен дім повернеться любов 

І збережеться барвінковим цвітом  

Довічне : «Здрастуй сонце. Я прийшов.» 



Київ, 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2012 10:02  Каранда Галина 

сподобалося

 14.04.2010 23:54   

Якби кожна людина замислювалась над своїм призначенням у житті, запитувала б у себе, що може зробити, аби світ був кращим, то, напевно, і сонце, як символ початку нового дня, світило б яскравіше, а навколо ми бачили б лише радісні обличчя. Не варто чекати на когось, хто б на тарілочці приніс нам усе найкраще. Починаймо змінювати світ із себе. Сприймаймо кожен день як маленьке життя, яке потрібно прожити так, щоб у пам’яті про нього залишились тільки гідні спогадів моменти, щоб новий день розпочати передчуттям творчої роботи, щоб сонячні проміння, як смолоскип надій, досягнули цілі. І тоді "світло запанує над цим світом, у кожен дім повернеться любов"!