01.07.2014 22:01
Для дорослих (18+)18+
245 views
Rating 5 | 8 users
 © Ганна Коназюк

Путлеролюбцям

Отут я стою під замисленим небом
на чорних вітрах світових веремій,
і в сутичці вічній святого з ганебним
світлішає розум зацькований мій.
Ліна Костенко

Звертаюсь до вас, не любі і не дорогі «путлеролюбці». Вас є чимало, кількох знаю особисто. Знаю вас, але вашого діагноза - ні, мабуть, «путінозалежність», або «путлероманія», якось так… На багато речей можна заплющити очі. Наприклад, на ваш вибір - вступ до Євросоюзу чи до Таможеного союзу, одна державна мова чи дві… От пишу, а в самої клекоче в грудях, бо лукавлю – заплющити очі не можу… Можливо тому, що маю свою чітку позицію в цих питаннях і ніколи не піду проти своїх переконань… Хоча я усвідомлюю, що у кожної людини своя "начинка" в голові і я можу не погоджуватись із тією чи іншою думкою, але засуджувати людину за те, що в неї інші погляди не маю права. Розумію… Але є такі речі, які я ніколи не зрозумію. Наприклад, як можна жити в Україні, ходити по цій землі, дихати цим повітрям, вживати їжу, що переважно «мукала», «кувікала», «кукурікала» і дозрівала на цій же землі та ненавидіти все те, що дає життя тобі і твоїй родині? Як можна схвалювати дії сепаратистів, коли у тебе підростають сини, а хлопчики, на кілька років старші від них, ризикують життям і віддають його за цілісність своєї держави, за мир і спокій України? А ваш кумир чи ідол визнає вас за народ без національності, бо ви «малороси», «хохли» - це щось на кшталт, даруйте за грубість, напівпридурки, які ладні продати рідну мати, Батьківщину за для шматка сала і півлітри… Вас влаштовує таке відношення? То потрібно констатувати факт, що у нашому суспільстві таки є «хохли» чи б пак «малороси» - куди ж без вас дітися?... Ви відверто висловлюєте свою думку у соцмережах, «співаєте хвалебні оди» товаришу із закінченням «ло», проклинаєте наших українських бійців, як у свою чергу проклинали майданівців, а потім вітаєтеся із сусідами, всміхаєтеся перехожим дітям – вони не знають, що ви їх ненавидите, бажаєте смерті їх батькам, тому щиро відповідають і усміхаються…

Я ніколи не зрозумію вас і навіть не намагатимуся, бо ви не просто чужі моїй свідомості, ви - чужинці, що Господь помилково закинув на цю прекрасну, багатостраждальну землю, яку ви топчете і зневажаєте її народ, прославляючи ворога й тирана.

с. Погреби 01.07.2014




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.07.2014 23:03  © ... => Зав`ялова Валентина 

Допишіть обов"язково!)) Дякую за прочитання! 

 12.07.2014 16:05  Зав`ялова Валентина => © 

Прочитала і згадала свій недописаний вірш про Крим, у якому є такі рядки:
"Я так рада, что снова в России,
Там умру, рождена где была!"
В чому справа? Квитка купила
І поїхала, і померла."
Треба знайти час і дописати... 

 10.07.2014 22:17  Ігор Рубцов => © 

Поновилася перестрілка навколо аеропорту. На тлі цих звуків слова "виродки", "потороч" і подібні здаються надто м`якими. 

 03.07.2014 12:25  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, дорогенька!!! Так і буде!!!)

 03.07.2014 09:36  Тетяна Ільніцька => © 

Є така містке українське слово "виродки"... є ще слово "потороч", а є ще хороше слово (не наше, правда) - "манкурти", "яничари". Від таких й справді хочеться вдхреститися двома руками, відвести очі, видали з друзів, виселити до "благодєтіля"... багато чого хочеться! Але насамперед хочеться дізнатися, звідки ж беруться такі? Вчора слухала виступ Ірини Фаріон у ВР (поважаю цю людину за її громадянську позицію) і вона сказала те, що всі ми і так знаємо, але буває, не згадуємо: "Духовність первинна! А вже потім усе решта!". На жаль, закон про додаткове мито на російські книжки наші горе-депутати провалили... Це ніби не стосується теми розмови, хоча насправді - дуже навіть стосується! Бо ж ідеологія найкраще засвоюється з художньої літератури! "Геть від Москви!!!" - у всіх стосунках і в усіх можливих напрямках.
Нам треба виховувати нове покоління українців, а манкурти самі пропадуть - природним шляхом.  

 02.07.2014 12:03  © ... => Лана 

Дякую, Свєто! Так мене захвалила!..))) Але ж приємно!)))
Дуже-дуже вдячна!!! 

 02.07.2014 10:53  Лана => © 

Молодець! Аню, і правда, світлий твій розум, наша щира україночко і правдошукачко! ЧУДОВО! 

 02.07.2014 01:07  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, пане Олександре!!!) 

 02.07.2014 00:22  Деркач Олександр => © 

факт що вони є, на жаль((( добре написано 

 01.07.2014 23:14  © ... => Суворий 

Будемо сподіватися, що зітре...) Дякую! 

 01.07.2014 23:13  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую щиро!!!) 

 01.07.2014 23:13  © ... => Олег Буць 

Щиро дякую, пане Олеже, що відгукнулись!) Цілком розумію і поділяю Ваші думки. Хоча про Західну Україну мені важко щось сказати, бо не дуже обізнана, як там все було... Спасибі за такий хороший коментар...)) 

 01.07.2014 22:15  Суворий => © 

Це продукти розпаду імперії. Тонкий прикордонний прошарок, який загубився в часі і лише час здатен стерти цей прошарок в порох...

 01.07.2014 22:09  Панін Олександр Мико... => © 

Підтримую всеціло. 

 01.07.2014 20:06  Олег Буць => © 

Гарно, пані Ганно! Але, все-таки, певно, їх зрозуміти прийдеться. Бо пройшли часи Варфоломіївських ночей, а добром вони в рашу не поїдуть. Їм і тут добре. Значить, прийдеться якось до них достукуватись. Найкраще, звичайно, було би засунути їх головою в ДНР і хай би там поварились. Як є клепка в голові, то мізки, хай і з натугою - провернуться. Спочатку на трошки, а потім і більше. Але, як нема - то, може, їм там і сподобається. Як Шарикову - "уж ми їх душили-душили!"

Гірші не "путофіли"* (так я переклав Ваш...

Публікації автора Ганна Коназюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо