Пляж
Сонце знаходилось досить високо для такої ранньої години. Як завжди на півдні, біля моря, день починався рано і одразу зі спеки. На пляжі, вона не відчувалася так гостро. Не було ні парко, ні задушно. Від моря постійно дмухав свіжий, вологий вітерець. Бриз. Гарячим був тільки пісок, на якому вони розстелили пледи для засмагання. Яскравий сірувато-жовтий пісок з вкрапленнями маленьких мушель та водоростей. Аж до краю води, яка піниться хвильками й така блакитна ніби є відображенням неба.
Море займає весь горизонт. А голову Остапа займають виключно думки про те, як же ж тут гарно і як добре, що вони з жінкою нарешті вибралися у відпустку, самі. Такі повільні, ліниві думки та примружене споглядання з-під панами узбережжя, вздовж якого прогулювалися інші відпочивальники.
Оля, його дружина, лежала поряд на животі. В однотонному зеленому бікіні, розклавши руки й ноги як зірка. Все така ж гарна і струнка, як у часи їхньої молодості. Засмагати це її пристрасть. Південна, бронзова засмага це те, за чим вона готова їхати до моря, не зважаючи на добу важкої дороги.
Оля повернулася на спину і сіла. Симпатична чорнява жінка. Повногруда, з довгим волоссям зібраним в кульку. Одягла крислатий жіночий бриль, солом’яного відтінку з блідо-рожевою стрічкою. На носі - окуляри з величезними бордовими скельцями, які їй дуже пасують.
- Ідеш у воду? - спитала.
- Ні, ні. Я ще недостатньо нагрівся.
- Ну, як знаєш.
Вона встала і пішла у бік моря розбризкуючи пісок босими ногами. Знаючи, що він спостерігає за нею, спеціально погойдала попою. Озирнулася і засміялася. Ох вже ця попа, прекрасне творіння, як і її ноги, груди, усмішка. Остап любив усе це разом у ній, вже багато років. Вроджена сексуальність, як у його дружини, не могла набриднути. Вона це знала і використовувала як клей для зміцнення сімейних стосунків.
Остап довго проводжав її поглядом залишаючись нерухомим і схованим за скельцями своїх окуляр. Он ще ідуть, гуляють вздовж баранців хвиль дві жінки, можливо мати з дорослою донькою, або дві подруги різного віку. Худенькі, з маленькими круглими гузичками, нічим не прикритими, тільки декілька еластичних смужок і трикутники тканини спереду на лобках та на маленьких круглих персах. Засмаглі аж чорні, напевно вже давно тут, на півдні. Неквапливі, зосереджені на розмові та на своєму сприйнятті сонця і вітру. Остап помилувався ними і знову зосередився на Олі. Вона плавала, досить вправно, але не далеко і не довго. Скинула свою панаму-бриль на пісок. Над водою видніється голова з високо посадженою гулькою волосся та окулярами. Пливе кругами, тримається мілини, посміхається кожній хвилі — конкурентці. По дитячому щаслива жінка. «Як же ж гарно, шкода що ненадовго» подумки зітхнув Остап і почимчикував до коханої у воду.
За декілька днів вони увійшли у ритм лінивого, курортного життя. Підйом, сніданок і зразу на пляж. Як правило на один і той самий. Улюблений, дуже гарний і не сильно залюднений. Засмагати, купатися, їсти фрукти та солодощі. Потім, коли спека стає нестерпною, назад у затишок готелю. Закупи на базарі, вечірні експерименти з алкогольними коктейлями, басейн, прогулянки, секс. Звісно, секс в обов’язковій програмі. Тут, на морі, він особливий і частий, це постійне сексуальне збудження ніби присутнє у повітрі, цілодобово. Весь час проводили разом і були дуже близькі у цьому маленькому курортному світі, який віддалив всі проблеми і турботи звичного життя вдома.
В такому ритмі, одного ранку, вони прийшли на свій звичний пляж, але Остап запропонував не зупинятися.
- Йдем засмагати на острів? Тут не далеко.
- То тобі здається, що не далеко. Там воду якось треба перейти, - запротестувала Оля.
- Коли це нас зупиняло? Я понесу речі. Тобі сподобається, я переконаний.
- Ох, головне, щоб тобі сподобалось, бо мені і тут добре.
Безініціативно, але Оля погодилась. Трохи поодаль від пляжу була протока з течією, метрів зо тридцять. За нею починався витягнутий як меч острів. Вузька смуга суші без мешканців і забудов. Золотистий пляж з боку відкритого моря, довжиною багато кілометрів, з поодинокими деревами, невеликими дюнами та кущами й чагарниками з боку лиману. Остап був майже впевнений, що там — рай. З обох боків протоки відпочивало багато людей. Більшість переходила її вбрід. Так зробили й вони. Вода вирувала, але було не глибоко, принаймні Остапові. Переніс речі над головою і допоміг перейти жінці
- Що далі? - спитала Оля, розглядаючи юрби людей, які розташувалися на цьому кінці острова.
- Ще прогуляємось. Не лінуйся, знайдемо найкращий у нашому житті пляж.
Вибираючи місця, де пісок більш мокрий і через це не такий гарячий і не так грузнуть ноги, вони пішли уздовж пляжу, якомога далі від протоки та цивілізації. Остап шукав пригод і єднання з природою, Оля — спокою і можливості засмагати. Вона нервувалася, що має стільки чимчикувати, не поділяла авантюрних задумів чоловіка, тому навантажила його усіма їхніми клунками та йшла мілиною, підставляючи сонцю себе.
За якихось десять хвилин прогулянки весь гамір людного пляжу залишився позаду. Тільки маленькі групи та поодинокі курортники де-не-де, трохи далі один від одного, розташувалися на піску. Ще за десять хвилин, людей стало ще менше, а ландшафт все гарнішав і гарнішав. Пісок виблискував чистотою, а вода, на багато метрів у глиб моря, зовсім прозора та мілка.
У найзручніших місцях для кемпінгу їм на очі траплялися нудисти. Зовсім голі, хіба що з покритими головами, вони лежали у своїх сховках або купалися в морі. Грали в карти, спілкувалися, готували їжу. Виглядало так, що вони тут на декілька днів з ночівлями. Більшість парами, деякі малими компаніями, дехто — сам. Всі засмаглі без жодної білої плями. Ніхто не звертав на Остапа з Олею жодної уваги. Вони також намагалися не сильно дивуватися голим тілам. Принаймні Остап. Олю ж трохи тягнуло посміятися. Вона наздоганяла Остапа, шарпала його за руку і коли він озирався робила «круглі очі» та посміхалася.
- Що таке, це ж нормально. Люди відпочивають. - казав він їй, але обоє потайки підглядали.
Вони дійшли до місцини яка, на загальну думку, була найбільш пригожою. Місце з широким пляжем, з кущами за лінією піску, неймовірним краєвидом і повністю порожнє. Десь там відпочивали інші, вони пройшли від них метрів двісті, і ген далеко, скільки бачить око, також нікого не було.
- Я у воду! - крикнула Оля поскидала з себе все крім бікіні та побігла у море.
Остап на мить затримався і пішов за нею. Треба було змити з себе усю спеку, яка накопичувалася за час їхнього переходу до омріяного пляжу. Вони запливли на глибину, Остап ще міг стояти на дні й вода підступала йому до шиї, Олю вже закривало з головою. Вона підплила до Остапа та обійняла його руками й ногами. Він підтримав її знизу під сідниці. Поцілувалися, раз двічі тричі. Кожен новий поцілунок все довший і палкіший. Остап притискав однією рукою її голову до своєї, іншою ковзнув під її плавки та стис попу, масажуючи її у всіх напрямках і підтримуючи кохану на плаву. Вона притулилася до нього всім тілом, обійняла за шию і талію. Від близькості розігрітого жіночого тіла в Остапа встав. Так вперто, що вона зразу відчула це. Берег виднівся далеким маревом, навкруги плюхали маленькі хвильки, з блакитного неба за ними спостерігав космос. Оля ковзнула рукою з його талії вниз, між їхніми животами, під плавки. Обхопили своїми гарними пальчиками член, інтенсивно зарухала рукою. Йому не довелося нічого просити від неї. Все було занадто добре і занадто пристрасно щоб тривати довго. Він кінчив не відриваючи своїх губ від неї. Напруга спала, вони ще трохи пообіймалися і попливли до берега.
Розташувалися так, як хотіли, зараз весь пляж належав їм. Велика парасоля тріпотіла на вітрі. Маленький розкладний шезлонг для Остапа і великий плед для Олі застелено на піску. Пляшка мінералки, персики та солодкі крекери, все що потрібно і навіть більше. Остап, сховавшись у тіні парасолі неуважно гортав книжку, яку взяв почитати. На Олі сьогодні було чорне бікіні на широких шлейках. Лягла на живіт і розстібнула верх купальника, відкинула шлейки в боки, аби не було білих слідів на шкірі.
- Тут дуже гарно, добре що послухала тебе, - промуркотіла вона тихенько.
- Мені теж так здається. Місце де зупинився час і ми постійно «в моменті».
- Ага-м. І послухай як тихо.
- Але ж море шумить.
- Це особлива, морська тиша, котику, - на цих словах Оля підвелася на ліктях і озирнулася вліво та вправо уздовж лінії пляжу. Переконавшись, що нікого нема, вона зняла верх купальника і відкинула його на один з кутів пледа. Вмостилася засмагати на спині — топлес. Вона заплющила очі під окулярами, але добре уявляла, як її оголені груди зайняли увагу і думки чоловіка. Довгий час вони мовчки лежали насолоджуючись ніжним сонцем та тишею. Зрідка, поодаль від них проходили люди. Всі дорослі, були й досить поважного віку. Сильно засмаглі, трималися біля води. Прогулювалися або йшли ще далі, углиб острова. Остап проводив їх поглядом. Дехто навіть чимчикував голяка. Оля була уважною, помічала їхнє наближення і завжди оберталася до людей спиною. Ховала оголені груди.
За якийсь час нагадалися знову про воду. Першою пішла Оля. Сонце добре припекло її, шкіра почервоніла, особливо у тих місцях, які ще не бачили світла. Ліф вона так і не одягла. «Сміливо» відмітив подумки Остап, хоча навкруги нікого не було. Він помилувався гнучким тілом, одягненим тільки у чорні плавки й також пішов за жінкою до води.
Вилізли на берег вже бадьорі, свіжі й зголоднілі. Поки вони плавали підійшли якісь дві жіночки середніх років, та розташувалися поодаль метрів за тридцять, відпочивати. Оля мить зволікала виходити з води, але побачила, що то жінки та заспокоїлась. Вийшла обтрушуючись та мимохіть прикриваючи рукою груди.
Сіли перекусити. Остап розламував персики, зчищав оксамитову шкірку і подавав половинки Олі. Вона налила обом мінералки, поскладала одяг розкиданий не пледові та піску поряд.
- Сидимо ще? - спитала.
- Та-аак. Ще побудемо, раз прийшли.
Остапові вкотре муляли мокрі плавки. Особливо неприємно сидіти в них у шезлонзі. Тканина намокала і довго не сохла. Він озирнувся. Жінки були досить далеко, сиділи на піску під своєю парасолею і не зважали на них. Він швидко зняв плавки й обернувшись до всіх білою попою став витискати з них воду. Оля засміялася.
- О-гоо! Тепер так і залишайся.
- Та ну що ти.
- Ой, які ми ганьбливі.
- Не більше ніж ти, - Остап одягнув плавки та влаштувався назад у шезлонг. Оля ще трошки посиділа в тіні від парасолі зі своїми персиками та крекерами. Встала, розвісила зверху на парасолю сохнути чорне бра та пішла до кущів, що росли за їхніми спинами. Це була густа й напівсуха степова поросль висотою максимум до пів метра. За декілька хвилин повернулася, зібгала плед.
- Я йду ляжу тут поодаль, - повідомила Оля, - недалечко.
- У-гум. - пробурмотів Остап не відриваючись від читання.
Сонце високо і сторінки були занадто яскраві. Читати незручно, боляче очам. Відклав книжку, поозирався. Нічого і ніхто не порушував спокою їхнього пляжу. Навіть чужі жіночки. За кущами не було видно й Олю. Поряд з собою Остап помітив тюбик крему для засмаги. «Знову смажиться і жодного захисту шкіри».
Знайшов її зовсім близько, пройшов як чапля декілька метрів переступаючи кущі та натрапив на галявину чистого, рівного піску. Якраз таких розмірів, щоб розстелити їхній великий плед і ще залишалося вільне місце. Оля засмагала лежачи на спині та прикривши лице руками зігнутими у ліктях. Нічого не змінилося, окрім того, що зараз на ній не було жодного одягу. Плавки лежали на краю пледа, разом з мобілкою. Оля не ворухнулася. Розслаблено лежала трошки розкинувши ноги і груди, які стирчали пипками вверх і трохи в боки. На гладко епільованому лоні відблискувало сонце. Остапу подобалося те що він бачив, також йому подобалася її сміливість. Це збуджувало, хвилювало. Та він їй цього не сказав.
— Не налякав тебе?
— Чого б це? — спитала піднявши голову.
— А якщо хтось прийшов? Не я, а ти тут як новонароджена.
— Пф-ф, сам казав на нудистів, що то Ок, а тепер нудиш.
- Ти крем забула, хочеш згоріти?!
- Мені нормально.
- Ні, ні. Хочеш так засмагати, то треба захист.
- А тобі подобається? - Оля підвела до нього голову, - будеш мати жінку-шоколадку.
- Роби що хочеш, кохана. - відповів Остап, а сам уявив її засмаглу попку без жодних слідів від купальника.
- Все для тебе, татку. - засміялася Оля, - Лягаєш коло мене? Роздягайся!
Йому двічі не треба було казати. Скинув плавки. Присів поряд. Почав наносити крем. Шию, плечі, груди, особливо ці червоні пиптики. Більше крему. Оля ніяк не реагувала, розслабилася змучена сонцем. Остап масажував її тіло. Ковзав рукою з кремом все нижче і нижче. Живіт, боки, лобок, внутрішній бік стегон, зовнішній, вернувся до лона. Дихання Олі стало частішим і голоснішим. Вона підняла ноги, зігнула в колінах. Стисла між ними руку Остапа у себе на лоні. Тримаючи розчепіреними пальцями її статеві губи, він ковзав рукою вверх і вниз. Середній палець потрапляв їй у ямку, намацував клітор. Оля замуркотіла, трошки прогнулася, намацала не дивлячись його член і почала пестити. Не припиняючи своїх рухів Остап нахилився і поцілував її, Оля відповіла покусуючи його губи. Ще трошки пестощів і він перемістився між її ніг. Озирнувся поверх кущів, випроставшись на колінах, нікого не видно. Подивився на жінку. ЇЇ, вже трошки засмагле тіло, контрастувало на фоні яскравого піску. Блищало від крему для засмаги. Серед пляжу, на свіжому повітрі, під шум моря це було більше ніж спокусливо. Він трошки розсунув Олі стегна і ввійшов у неї на всю довжину члена.
Після всього вони лежали на пледові притиснувшись боками. Вітерець гладив їхні оголені тіла.
- Ніхто не бачив? - спитала Оля.
- Ні, точно ні.
- Що Остапчику, не втримався? - засміялася, - потягло тебе кохатися на цьому пляжі.
- Ну а як ти хотіла, якщо лежиш тут зовсім голенька?
- Добре, йдемо вже, припікає. - перейшла Оля на діловий тон, - сівши та шукаючи труси.
Наступного дня вони, спеціально не домовляючись, встали й зібралися раніше, щоб потрапити на свій райський пляж, на безлюдному острові та мати більше часу до настання полуденної спеки. Від парковки йти сорок хвилин з переправою через протоку. Приємна прогулянка морським берегом. Перші відпочивальники вже облаштовували свої місця на загальному пляжі. Хтось слухав радіо, хтось робив гімнастичні вправи, відчайдухи пірнали у ще холодне море.
Дійшли до протоки. Остап повільно роздягався відклацуючи гудзики на своїх джинсах і не зводячи очей з жінки, яка скидала з себе футболку та стягала вузькі шорти. Залишаючись у мікроскопічному бікіні, який раніше нікуди не хотіла одягати. Процес оголення і навіть дотики до власного тіла його розбурхувати. Серце билось голосніше, виводило Остапа з рівноваги.
Перейшли протоку, вибирали маршрут по мілині. Вода освіжала, і трохи остудила Остапа, втекли від неї на теплий пісок. На цьому боці, на острові, людей майже не було. Особливо не поспішаючи, жартуючи, шукаючи гарні мушлі та відходячи до краю смуги пляжу, щоб роздивитись краєвиди Остап та Оля чимчикували до свого вчорашнього місця відпочинку. Прийшли, розташувалися. Цього разу взяли сумку-холодильник і мали що випити холодного. Мартіні з тоніком та шматочками лайма. Райське місце завжди можна облаштувати краще. Оля розстелила два пледи. Один в кущах, інший на пляжі, біля парасолі. Вже звично зняла верх купальника. Рожевого, поцяткованого дрібними квітками ромашки, кумедного і милого. На ній залишились маленькі стрінги того ж принту, окуляри та той великий бриль з блідо-рожевою стрічкою. Все пасувало і відтіняло засмагле тіло. У воду не поспішали й від сонця не ховалися. Випили по першому коктейлю і перейшли засмагати голяка на галявину в кущах. Віддалися лінощам і теплим сонячним променям на повну.
Коли вже трошки припекло, спустилися до води. Людей майже не було, так, тільки поодинокі відпочивальники інколи проходили своїми маршрутами уздовж води. Оля одягла плавки, а Остап пішов за нею оголеним.
- Що ти робиш, - озирнулася до нього Оля вже біля води.
- Завжди хотів поплавати голяка. Колись у селі, на озері так зробив — до тепер пам’ятаю. Тільки то вночі.
- Та ну, а якщо хтось побачить? - засміялася Оля.
- Хто побачить? - Остап показав руками що нікого нема. - А якщо й побачать той що? Дрібниці.
Сміючись, але поглядаючи один на одного із запалом та інтересом вони забігли у воду. Остап зразу відчув, на скільки цікавіше купатися у морі без жодної тканини на тілі. Він декілька разів пірнув на зустріч хвилям і проплив ніби риба, під водою, насолоджуючись ковзанням моря по його боках, попі, пенісу. Потім у зворотному напрямку, брасом. Він насолоджувався свободою та єднанням з водою. Одночасно відчуваючи адреналін від оголення і можливості бути кимось заскоченим.
- Крутяк, треба і тобі спробувати, - крикнув він Олі фиркаючи водою.
- Ще чого!
- Серйозно, зовсім інший рівень сприйняття води.
Поплили у бік суходолу. Оля вийшла перша. Пляжем прогулювалися дві старші жінки в панамах. Остап забарився у воді, яка якраз досягала йому до живота. Жінки не поспішали, Оля сміялася з нього за їх спинами. Остап вирішив ще трошки поплавати.
- Ну вилазь, невже засоромився, - кричала йому Оля, - ці пані не вкрадуть його у тебе.
За хвильку Остап вийшов з води, обтрусився. Розташувалися біля парасолі. Оля залишалася топлес, а Остап без плавок, проте тримав їх під рукою і прикривався, якщо бачив на горизонті жінок або дітей. Ніхто особливо не звертав на них увагу, як і на всіх інших на цьому пляжі. Люди розуміли, що це місце вільне від умовностей та кожен відпочиває так, як йому хочеться. Панувала атмосфера млосної розслабленості, блаженної гармонії та повного єднання з природою.
Оля стала сміливішою і вже не ховала свої груди від сторонніх очей. Вона взагалі не звертала ні на кого увагу, лежачи у тіні парасолі в одних тільки плавках, приспущених максимально до низу живота. Остапа це приємно хвилювало. Сміливість дружини збуджувала його і сексуальні вібрації не зникали з цього пляжу. Вони неквапливо розмовляли, сьорбаючи коктейлі та закусуючи фруктами. Зачепили й тему своєї голизни. Дійшли висновку, що це нормально для цього місця і цих обставин. Один дядько років шістдесяти, який чимчикував у глиб острова в одних маленьких плавках та з якоюсь авоською у руках, звернув на них увагу та підійшов.
- Добрий день, добрий, - поздоровався він радше до Олі, аніж до Остапа.
- Доброго, - відповіла Оля підвівшись на одну руку, а іншою ледь прикриваючи груди.
- Чудова погода і ви тут гарно відпочиваєте. Рекомендую вам пройти далі по пляжу. - махнув рукою, - десь за кілометр звідси є нудистський пляж.
- Дякуємо, але нам і тут комфортно. - втрутився Остап. Оля тільки чемно посміхалася дядькові.
- Звісно, звісно. Я тільки кажу вам, що там дуже гарно. І ніхто вас не потурбує.
- Ще раз дякуємо, але нам зараз ліньки кудись іти. Іншим разом.
- Ну до побачення, гарного відпочинку, - відповів старий і побрів до своїх нудистів.
Перебралися на плед за кущами. Тут, сховані від сторонніх поглядів вони підставляли сонцю свої найінтимніші місця. Дрімали, читали, розмовляли. Місця без засмаги, які біліли на Оліних грудях, боках та сідницях завдяки першим, «одягненим», дням відпочинку, майже потемніли. Ще трошки сонця і її тіло покриє суцільна бронзова засмага. Таке струнке і пружне, опукле в потрібних місцях. Тіло, яке так подобалося Остапу. Тут, за кущами, вона втрачала весь сором і вигиналася відвертими позами, підставляючи сонцю всі свої принади. Намащене кремом і трошки зіпріле тіло, десь зі слідами солі від морської води, блищало на сонці. Остап не контролював себе і постійно мав ерекцію. Він приставав до Олі, але вона так розслабилась, що нічого не хотіла.
- Йо-йой, важко тобі з цим стояком? - спитала, дивлячись на його член, що стирчав з поголеного лобка, показував у небо.
- А ти як гадаєш, біля тебе я безсилий і не керую ним, - пожартував Остап.
- Але коханий, така спека що мені нічого не хочеться, може тобі відсмоктати?
- Та запросто!
Оля стала над ним на коліна, озирнулася, чи їх не бачить ніхто. Підв’язала волосся гумкою, схилилась і масажуючи однією рукою його мошонку, а іншою обіпершись на його груди взяла до рота член. Остап відчув жар і вологість її рота, це було прекрасно, застогнав. Потім розмістив Олю, яка не відривалася від його члена, між своїми ногами. Піднявся на руках, щоб бачити її тіло, бачити обриси її попи, високо піднятої, на фоні кущів та піску, бачити як вигинається її тіло і рухається голова у напрямку його члена, з кожним рухом доторкаючись грудьми до його стегон. Відкрита місцевість, сонце і бриз, який безперешкодно обдував їхню шкіру, а також те, що бачив перед собою Остап, довели його збудження до піку і він кінчив. Оля ще якийсь час попестила його, а потім лягла поряд і вони довго цілувалися, нічого не говорячи один одному і нікуди не поспішаючи.
Наступні декілька днів, крім одного, коли дощило, вони так само засмагали та купалися на своєму райському острові. Сором’язливість відступила і Остап з Олею проводили всі дні голяка. Одягалися тільки для того, щоб добратися до свого пляжу, або піти з нього. А також прикривалися тим що потрапило під руки, якщо хтось із випадкових відпочивальників особливо звертав на них увагу. Зазвичай поряд біля них ніхто не зупинявся на відпочинок. Завжди поодаль, бо місця вистачало всім і в основному то були такі ж як і вони, прихильники засмагати без слідів. Голизна інших людей ніяк їх не турбувала і не бентежила. На відміну від їх власної голизни, яка збуджувала й хвилювала. Тому Остап з Олею час від часу ховалися на свою галявину за кущами та кохалися, пристрасно ніби вперше. Оля почала купатися зовсім нагою. Вона погодилась з Остапом, що це неймовірні, нові відчуття від води. Він інколи спостерігав, як вона виходить з моря і вода стікає з її грудей та ніг. Підіймає руки й стоячи босою на мокрому від хвиль піску, обертається до сонця то одним то іншим боком. Сушиться, повністю позбувшись сорому і страху, що хтось її побачить от так — оголеною і звабливою. Час їхнього відпочинку спливав, вони обвітрилися й ідеально засмагли, так ніби все життя жили на цьому острові.
Останнього дня їхнього відпочинку, коли вони вирішили затриматися до вечора, Остап запропонував прогулятися.
- Ми ніколи не ходили далі вздовж пляжу, а люди ж ходять. - чоловіча звичка досліджувати світ брала в ньому верх.
- Хіба нам тут погано, аби ще кудись іти?
- Ну давай, не будь така лінива. Пройдемося пів годинки, будь-якої миті повернемо назад.
- Щось не хочеться.
- А мені цікаво, можливо є місця ще гарніші за це, а ми не будемо про них знати. Дійдемо до нудистського пляжу, про який говорив той дядько. Подивимося що там у них і як.
- Ок.
Остап підійшов до молодої пари з наметом, які відпочивали поодаль. Попросив їх приглянути за їхніми речами, які склав поряд купкою. Взувся, взяв мобільний і плавки у руку, готовий до прогулянки голяка.
- Ти так підеш? - здивувалася Оля.
- А чому б і ні, кому я заважаю?
- Ну як хочеш, - вона зав’язала на боках ніби спідницю велике, заквітчане яскравими кольорами, парео. Одягла окуляри та бриль, груди закривала тільки тінь, яку він відкидав. Кинула до пляжної сумки воду і своє бікіні.
Вони йшли вздовж води, де хвилі набігають на пісок та втікають назад у море, залишаючи його мокрим та щільним, кольору засмаглої шкіри. Пляж то звужувався до двох метрів, затиснутий між морем та зарослями чагарників, то розширявся на великі простори піску з маленькими дюнами та кривими деревцятами. Вода була чиста і прозора, сонце припікало, але з моря дув свіжий бриз, точнісінько як у перший день відпочинку. На шляху їм зустрічалися голі парочки, точнісінько як вони біля своєї пляжної парасолі. Гарні у своїй невинній голизні жінки, байдужі до всього у млосному відпочинку, та їхні нагі чоловіки, як охоронці, з під лоба спостерігають чи не буде Остап звертати особливу увагу на їхніх жінок, або, грішним ділом — фотографувати. Остап ковзав по них поглядом, ніби ненароком. Оля взагалі не дивилася, або удавала що не дивиться, бо все чудово знала, коли вони ділились враженнями від побаченого. В одному гарному місці, де пляж був широким, а з моря де-не-де визирали гарні мілини з блискітками хвильок води та синявою, між ними, де було глибше. Так от, на тому пляжі вони зустріли більше нудистів. Тут відпочивали декілька компаній, переважно молодь та дві пари стариганів. Окремо одні від одних. Посередині двоє дівчат та хлопець грали з м’ячем. Дівчата були топлес, тільки в маленьких стрінгах, а хлопець голий, засмаглий начорно. Він помітно хизувався перед дівчатами, театрально плигав за м’ячем, грав м’язами, жартував до них. На Остапа з Олею ніхто не звертав уваги. Тільки мило посміхнулася одна старенька, можливо його голизні, а можливо з ввічливості. Та декілька одягнених, зустрічних перехожих озиралися на його голу дупу і на Олені груди. Трохи обурені погляди, хоча достеменно ясно, що вони були не першими нудистами на їх шляху. Двічі їм зустрілися голі одинокі хлопці, походжали берегом біля своїх рушників. На Олю вони не звертали жодної уваги, а Остапа розглядали прискіпливо та з цікавістю. Зі всіх боків, посміхаючись до нього і зазираючи в очі. Від цього недобре тремтіли яйця і Остап прискорював ходу, аби бути поряд з Олею.
- За все життя стільки членів не бачила, як сьогодні, - пожартувала Оля. - І жодного ерегованого. Тільки ти постійно розмахуєш своїм стояком.
- А як же, скажеш таке, - відповів Остап і відчув, що у нього встає від однієї цієї розмови. Добре що вони відійшли від тих самотніх хлопців та були одні посеред пляжу. Він обійняв дружину трошки нижче талії, під ковзкою тканиною синтетичного парео відчувався її пружний голий стан. Зупинилися, поцілувалися, Оля притислася до нього гарячими грудьми.
- Не згорить? - кивнула на член.
- Трохи можна, наостанок.
- Будь уважним, мені без нього ніяк, - засміялася Оля.
- Та все під контролем.
Остап оглянув місцевість та поділився з Олею своєю давньою ідеєю провести фотосесію ню. Місце було відповідне і їх засмага ідеальна. Оля трошки коцюбилася, турбувалася про те, що хтось потім побачить ці світлини, але процес розпочався само собою.
Остап вийняв мобільний сфотографував, як вона до нього говорить, на фоні моря. Оля трошки прикрила груди і це було мило, те що треба для фото. А коли вона відкинула пляжну сумку та почала позувати — Остап зрозумів, що його плани збуваються.
З кожним кадром Оля розпалювалася і переймала гру Остапа. Вона ставала у різні пози та слухала прохання чоловіка. Фотографувалися в парео зі всіх боків. Спереду, з прикритими та відкритими грудьми. Боком, коли видно контури одної цицьки. Ззаду, вдивляючись в далечінь. Знизу, коли з під парео визирають, ніби дражняться голі сідниці. Потім скинули парео й Оля залишилася тільки в окулярах та брилі. Потім у воді, на глибшій, щоб закрити лоно і на мілкій — у всій оголеній красі. З піднятими руками і зі схрещеними на грудях, прикриваючи мушлями пипки і не прикриваючи, а нахилившись, ніби випадково, щоб груди трошки звисали. Потім із рукою на лоні та волоссям на персах, ніби Венера Боттічеллі. Потім всі можливі пози лежачи у воді. Потім лежачи на гарячому піску. Потім намочитися і викачатися у піску, ніби одягнути його на голе тіло і фотографуватися так. Ця фотосесія захопила їх обох, не хотілося зупинятися. Вони сміялися і жартували, вигадували все нові й нові пози. Наостанок Оля забрала телефон і зробили декілька фото Остапа та його ерегованого члена. А ще, вбралася у жовте бікіні, яке прекрасно відтіняло її засмагу та зробили фотографії, які можна буде показати подругам та рідним.
У підсумку вони так збудилися, що впали на розстелене парео і почали кохатися посеред пляжу. Остап рвучко стягнув з Олі купальник, не припиняючи цілувати губи, спустився нижче на шию, груди, живіт. Розсунув, розпластаній на піску Олі ноги й зарився між них головою. Оля зібрала у жменю його волосся і притисла голову, рот, губи до свого лона. Прогнулася, застогнала. Їхні тіла тремтіли від збудження й адреналіну у венах. Ризик бути заскоченим кимось посеред пляжу наелектризував простір. Оля повернулася на живіт. Вперлася колінами й ліктями у землю, все тіло стреміло попою до неба. Остап хвильку тішився виглядом повністю засмаглих сідниць та спини, трошки пом’яв їх руками та занурив свій максимально ерегований пеніс. Швидко зарухався. Оля застогнала ще голосніше, важко дихаючи. Здалося, що вона зразу отримала оргазм, потім ще один, вже разом з Остапом.
Вони лежали тримаючись за руки та дивилися у вечірнє небо. Виснажені, обляпані спермою та піском. Вгамовували дихання, остужували розпечені тіла, дозволяючи морському бризу торкатися їх всюди по фарбованій засмагою шкірі.
Світ здавався безмежно великим, космічно безкрайнім, і цей острів був його частиною, був ним всім. І вони, їхні тіла були частиною цього пляжу, його піском, його морською піною.
Це останній день на острові та на цьому курорті. Їхати не хотілося, але все колись закінчується. Море підбиралося до них, накочувало хвилями на ноги, ніби гладило, щоб заспокоїти бентежні душі та розігріті тіла. Вони поцілували один одного, довго, але вже буденно, з вдячністю за любощі.
Остап встав і пішов у море, коли вода досягла плечей - поплив. Прислухаючись до ковзання води по тілу. Декілька разів пірнув, щоб вгамувати жар. Помітив Олю, вона плавала поряд, обійняв її. Вони пошепки дали собі слово — незважаючи ні на що повернутися сюди наступного літа. А потім пообіцяли це на повний голос — морю, пляжу, острову.