Майданівці, ідіть на....!
Що чекає майданівця вдома
– Потрібно вступати до батальйону «Азов», – важко зітхаючи, мовляє Сергій Бідник, – лише зі зброєю в руках можна забрати паспорти у ментів. Нічого в країні не змінилось!
Він з сумом дивиться на яскравий банер, у який «закутали» згорілий будинок профспілок. На банері – хлібне поле, небо з білими хмаринками, червона калина і журавлі… Невже ключ журавлів, що відлітають у вирій, символізує надії українців, покладені на Майдан 13-14?
Минуло чотири місяці з того дня, коли сім’я Бідників потрапила до проекту «Що чекає майданівця вдома». Жорстоко побиті, принижені працівниками міліції, які вимагали віддати золото Майдану (бердянські перевертні в погонах впевнені, що на Майдані усім давали амфетаміни та золото), вони похапцем покинули рідну домівку, яку через декілька годин було спалено.
Шановний Сергію Семеновичу!
Ваше звернення щодо можливих неправомірних дій з боку працівників Бердянського МВ, за дорученням МВС України, а також прокуратури Запорізької області, розглянуто керівництвом ГУМВС України в Запорізькій області.
За викладеними Вами відомостями проведено службове розслідування, у ході якого порушень чинного законодавства України з боку працівників міліції не встановлено….
З повагою, в.о. начальника генерал-майор міліції В.І. Ольховський.
Подібні листи сім’я Бідників отримує регулярно. Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи першу відмову Бідникам у безкоштовному проходженні експертизи пояснило тим, що її призначено не установою міста Києва і, пославшись на ст. 16 Бюджетного Кодексу України, підкреслило, що відшкодування за послуги повинно бути попереднім. Коли ж Бідники прийшли з грошима, їх знову чемно «послали подалі від Києва», написавши, що вони, Бідники, не повинні нести ніяких витрат, що пов’язані з проведенням призначеної судово-медичної експертизи, бо у даному випадку витрати покладаються на орган досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, і попросили надати гарантійний лист від ініціатора призначення експертизи.
Ходіння по створеному антинародною системою колу триває, тим часом кістки зрослися, синяки та гематоми розсмокталися. Але рани нефізичного походження час від часу болять та й така дрібничка, як відсутність домівки, не зважаючи на те, що є палатка «з усіма зручностями» на Майдані, теж іноді турбує. А коли Кличко і його ватага палатки таки знесуть, що тоді? Хтось підказує, що треба їхати на Схід, на ці чотири букви останнім часом найчастіше посилають майданівців – адже Майдан вже не в моді серед широкого вузько мислячого загалу. Але хто ж тоді продовжить Революцію Честі, якщо усі поїдуть на війну??? Війна – це справа військових, їм за участь у ній роками робили попередню оплату…
Злочин проти народу України не має ні терміну давнини, ні виправдання. На мою думку, світлі прибічники Майдану 13-14 повинні створити загони честі, які будуть післязавтра і через двадцять-п’ятдесят років притягувати до відповідальності ворогів України – в першу чергу тих, хто має чи мав паспорт громадянина України. Лише так Революція Честі отримає перемогу.
P.S. Якось Леся Білик написала мені, що письменник повинен пропагувати гуманізм. Не згідний….
Київ-Миколаїв, 14.07.2014р.
