Роздробленість Руси. Напади. Князіє Великі

РОЗДРОБЛЕННЯ РУСИ .

ТАТАРСьКІ ТА ЛИТОВСьКІ НАПАДИ.

ВЕЛИКІ КНЯЗІ.

РОЗДРОБЛЕННЯ РУСИ

У ХІІ ст., Київська Русь поділилася на конкуруючі між собою князівства. На півночі, з`явилася Новогородська Республіка, на північному заході - Полоцьке Князівство, на південному заході - князівства Галицьке і Волинське. У центрі- князівства Києвське, Турівське і Смоленське, на північному сході- Ростовсько-Суздальське і Рязанівське, на південному сході- Чернігівське і Переяславське. З часом, той поділ був ще дрібнішим, причому, князі, яким вдалося заволодіти Києвом, були в феодальній ієрархії вище інших князів і носили титул "Великий Князь ". 1169 р., князь Володимиро-Суздальський Андрій І Боголюбський підкорив собі Київ, отримавши таким чином титул Великого Князя. На відміну від більшості своїх попередників, не переніс до Києва своєї столиці, а, після заволодіння Києвом, посадив там підлеглих йому князів. Центром своєї держави залишив Володимир над Колязьмою, який, з того часу, став столицею великого князівства і забрав домінуючу роль Києва собі.

ТАТАРСьКІ ТА ЛИТОВСьКІ НАПАДИ

У ХІІІ-ХІ ст., деякі із західних, менших князівст русів перейшли під вплив набираючої політичної ваги Литви. Зростала загроза князівствам руським зі сторони монголів. Після поразки русо-половецьких сил у битві над Калкою (1223 р.), Бату-хан завоював усі землі руських князівств за винятком Полоцького і Пінського князівств та Новогродської Республіки, яка, однак, змушена була визнати зверхність монголів і виплачувати їм данину. Татари не прийняли безпосередніх урядів в завойованих князівствах, вони задовільнилися правом на затвердження кандидатів на трон князя у Володимирі, який, у свою чергу, мав верховну функцію над рештою князів і мав право звернення про допомогу до хана. Підчас монгольського панування, вожаком високого рангу і вправним політиком виявився Новогородський князь Олександер Невський. 1240 р., він переміг шведів [ від перекладача: потомки русів/шведів ідуть проти своїх?> (у битві під Невою), Ордену Лицарів Меча (битва на озері Пейпусі). 1245 р., він прийняв титул Князя Києвського, а у 1252 р. - Великого Князя Володимирівського. Найсильнішими князівствами були: Русь Володимиро-Суздалівська; Русь Новогородська; Князівство Галицько-Волинське. [ від перекладача: про Городи Червенські, польскі історики згадують тут мало, вважаючи їх теренами Польських Зежмель {в інших джерелах}

ВЕЛИКІ КНЯЗІ КИЄВСьКІ

1. РЮРИК - засновник держави Русів [не- росіян!>

Олег (882-912)

Ігор (912-945)

Ольга (945-964)

Святослава І (був князем з 945, сам керував з 964 до 972)

Ярополк І (972-980)

Володимир І Великий (980-1015)

Святополк І Києва (1015-1019)

Ярослав І Мудрий (1019-1054)

Із`яслав І (1054-1068), (1069-1073), (1077-1078)

Святослав ІІ (1073-1076)

Всеволод І (1078-1093)

Святополк Михайло ІІ (1093-1113)

Володимир Мономах ІІ (1113-1125)

Мстислав І Гарольд (1125-1132)

Ярополк Володимирович (1132-1139)

В`ячеслав (1139)

Всеволод ІІ (1139-1146)

Ігор ІІ (1 146)

Із`яслав Пантелеймон ІІ (1146-1154)

Єжи Долгорукий (1154-1157)

Ростислав І Михайло (1158-1167)

Мстислав Із`яславич (1167-1169)

Андрей І Боґолубскі (переніс столицю з Києва до Володимира).

Деякі київські князіє- (підлеглі головному князю Володимирському):

Святополк ІІІ (1175-1194)

Рюрик Ростиславич (1194-1215)

Олександер Невський (1249-1252)

ІНШІ ВАЖЛИВІ ТЕМИ:

СХІДНО-РУСьКИЙ КАҐАНАТ

ГОРОДИ ЧЕРВЕНСьКІ

ВОЛОДАРІ РУСИ КИЄВА

РУСьКА ПРАВДА

переклад з польської на українську - Івана Петришина

CША, 15.07.2017