Червенські Городи

ГОРОДИ ЧЕРВЕНСьКІ

/з польської/

Ймовірні межі держави Полян на початку панування Мєшка І і землі, долучені тим володарем. Східний кордон Городів Червенських опирається на пробігаючий через той реґіон європейський водорозділ .

Городи Червенські (німецькою- Ротбурґерлянд, українською- Червенські городи, угорською- Вюрюшфюльднек) - то загально-прийнята в історієграфії назва земель, що знаходяться на давньому польсько-руському пограниччі.

Городи ті згадувалися у джерелах, у "Повісті Тимчасових Літ", як предмет розбрату Польщі і Руси. Перша згадка про Городи іде ще із 981 р., коли їх здобув їх від поляків князь київський Володимир І.

НАЛЕЖНІСТь

Найдавніша належність Городів Червенських сьогодні, в історієграфії, не до кінця усталена.

Згідно із Нестором, терени над Сяном і Віслою у першій половині ІХ ст., були землями Радимичів, які потім перемістилися у реґіон, що знаходиться між Дніпром, Десною і Сожем. У 885 р., вони були приєднані до Київської Руси руським князем Олегом. За Нестором, Радимичі і Вятичі повинні були походити від ляхів і мали б бути ляхами. Джерелом, яке у даному питанні найвагоміше, є запис "Времінних Літ" /"Повісті Тимчасових Літ" від року 981.

У літо 6489 (981 р.), пішов Володимир на Ляхи і зайняв їх городи: Перемишль, Червень і інші городи, які дотепер є під Русією. Того ж року, пережміг і В`ятичів, і наклав на них данину від плуга [ данина/дань - від "давати"], яку брав теж і його батько.

До держави Мєшка І входили землі над Сяном і Бугом, які охоплювали і Городи Червенські. Лендзяни, що жили на тих теренах, були запорою від натиску Руси на захід. Про це свідчить система оборони Ледзян, який скерований у південно-східному напрямку, в якому ключову роль відіграв Червень (тепер- Чермна) і Белз, а також господарське підкріплення на західному березі Гучви.

Використовуючи розрив чесько-польської спільності і напад Оттомана ІІ на Польщу у 979 р., Київський князь Володимир Великий, у 981 р., захопив простір, де проживали Лендзяни.

При військовому походові на Київ, у 1018 р., Болеслав Хоробрий відбив ті землі. У 1030 р., варязькі війська Рюриковичів захоплюють Белз, а, в наступному році, Ярослав Мудрий при допомозі Гарольда ІІІ, - і інші городи ляхів, аж по Сян. З того самого року і походить останній спогад про Городи Червенські:

Року 6539 (1031), Ярослав і Мстислав зібрали воїнів багатьох, пішли на Ляхів і зайняли Городи Червенські знову, і спустошили землю ляську, і багатьох ляхів привели, і розділили їх. Ярослав посадив своїх над Руссю, і там вони- до нині.

Велика частина польсько-ледзянської народності була переселена до Києва, це мало полегшити керування колоністам з Руси. З того часу, ті землі мали характер змішаного польсько-руського пограниччя.

Ті землі, у ХІІІ ст., почали позначати Червону Русь- у назві об`ядналися два мотиви: Городів Червенських, а також вказаних Нестором червоних хорватів. Найвірогідніше, цю назву дали тим землям Рюриковичів найближчі сусіди- поляки і угорці. При тому, Червона Русь своєю територією займала набагато більшу площу, ніж Городи Червінські, які включали також і частину Бескидів аж до хребтів Волині.

Руське панування закінчилося у ХІV ст., саме коли король Казимир Великий правом спадковості (після безпотомної смерті Болеслава Юрія ІІ) долучив ті землі до Польщі.

далі буде

переклад з польської- Івана Петришина

CША, 18.07.2017