
«Чорний будинок, з чорними вікнами....» — Драматичний вірш
© Юлія Дмитренко-ДеспоташвіліЧорний будинок
з чорними вiкнами,
Бiльше не стати ïм
знову привiтними,
Будуть новi,
та не ...
Чорний будинок
з чорними вiкнами,
Бiльше не стати ïм
знову привiтними,
Будуть новi,
та не ...
Незалежність України —Це коли твоя дитинаСпить під рідні колискові, Сил черпаючи у мові.Це, к...
До свята усі прагнуть вигукнути щось життєрадісне та оптимістичне. Особисто я звик робити не так, як прийнято усіма, а так, як підказує мені власне сумління. Тому, коли на душі песимістично, я ніколи не роблю солоденько-штучний "чіз". Даруйте!
Наши мальчики перед угрозою,
Шаг чеканя, идут к ряду ряд.
Их, не знавших войны, время грозное
Призывает врага усмирять.
Спитаєш мене:
"Ну, де ж Вiн твій Бог?
У світі iз болю,
Із сліз та тривог? "
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Той самий, юнацький максималізм у пошуках справедливості і відчайдушних спробах будувати світле майбутнє.
І тільки вітер знає правду:
«Ціна волі – довічна пильність…»
Про героїзм наших свіівітчизників як в теперішній час, так і в далекому минулому. Про трагізм нашої історії.
А за хрестом,
увесь з хромосом -
взірець,
Кричить проти ночі,
аж вирячив очі,
як мрець,
Вітаю всіх нас
З Славною Річницею
Незалежності!
Слава вільним нащадкам
Шевченкового краю!
Незалежність - то крила України, хай завжди мирним буде її небо.
З 26-ю річницею Незалежності України вас, друзі!
Вітаю всіх авторів і гостей сайту з Днем Прапора та з 26 річницею Незалежності України!
Ми вистоїмо!
Сусід шматує, ріже на частини...
Дванадцяту пробило… Де ж той сон?
Не спить Мазепа – гетьман України.
Чи виведе народ свій на Сіон*?
Чи на Голгофу* посеред руїни?
У літку минулого року, пройшов військовий парад у Києві, але це не був парад Перемоги...
Моя Україна в мені і в тобі,
Така неподільна, єдина і сильна!
Борітеся - поборете!
Тарас нам заповів,
Свою державу створите
Розбивши ворогів.
Сьогодні в Україні славне свято –
Час відзначати ювілейну дату.
Жовто-блакиттю майорить завзято
Величний марш військового параду
Буде вічно Україна, заможна та вільна!
Хай від Сяну та до Дону квітне неподільна!
Я дерева столітні люблю і пташок що живуть на деревах
У своїм безталаннім краю я раюю немов королева
Різнотрав’я зелених ланів
У рядки поетичні вплітаю
Білі крила небесних птахів
Над моїм богообраним краєм
Його звали Василь Сліпак…
Запам’ятайте, московські писаки. Лише так!
Це на вашому боці слєпиші воюють –
Убивають невинних, палять, грабують…
Знову шукають жертву на роль героя.
Серед героїв - вкотре шукають жертву.
Про братерство украинцев, про надежду о том, что Украина будет единой как прежде.
Впертість…
В очах Ваших іскри - віра,
Що ми переможем звіра!
Що все буде - Україна!
Ой Романе – Романочку,
Життя недожите,
Недоспівана співаночка
Славою покриті.
Любов повагою міцніє,
Гордість за Вітчизну -
В серцях і душах вони сіють
Насіння патріотизму.
Не давню казочку казали,
Елегій майже не творили,
Тут сили темні жирували,
А люди все бідніше жили.
Люби її за зелен сад,
За солов’їний спів і пісню
І за вечірній зорепад,
Люби, щоб в грудях було тісно.
За всі роки скупої Незалежності
В свободі не сягали ми безмежності.
Для неї горе ланцюги кувало,
Щоб не прозріла, одягло забрало.