Сталін раптом заговорив про добровільний вступ до колгоспів
Радикали, як і інші соціалісти, хочуть комунізму. Ось що пише соціалістично-радикальний часопис „Громадський Голос", (якого деякі наші читальняні голови вважають менше шкідливим від чисто більшовицьких газет):
„Коллєктивізація сільського господарства спільна обробка землі — це безумовно повинно бути змаганням усього прогресивного селянства. Все одно в майбутньому мусить прийти до того, бо цього вимагатиме інтерес усіх, хто працює на землі. Інтерес цей є: збільшиться сама площа землі, бо відпадуть непотрібні межі, відпадуть землі, що тепер ідуть під окремі господарські забудовання. Збільшиться збір: з побільшення площі, з добору насіння та з кращого уживання землі під окремі кращі роди засіву і т.д. і т.д
Одним словом наступить „соціалістичний рай“.
„Громадський Голос" є одначе за „добровільною колективізацією" і каже, що він тим різниться від більшовиків.
Тут відразу вилазить більшовицьке шило з радикального мішка. Бо коли знищення приватної власності і заведення колективізації сільського господарства „мусить прийти в майбутньому", коли його вимагає „інтерес усіх, хто працює на землі", то вже не велика провина, коли ту „благодать" дають більшовики бідному народові силоміць.
Отже в основному комуністи й радикали згідні. Не згідні тільки в способах виконання того самого плану. А не згідні тому, бо на щастя наші „соціалісти-радикали" по просту не можуть нікого примушувати до „колхозу", бо ще закороткі руки... Вони поки що можуть тільки добровільно... киринити. Та навіть і комуністи, хоч мають владу над одною шостою частиною земної суші, мусять деколи також говорити про „добровільність".
Той самий Сталін, що зганяє сільський нарід до колхозів, коли побачив, що задалеко загнався і коли налякався приведеної до розпуки селянської маси, і собі заговорив про „добровільність". Він для успокоєння народу і для дурення заграниці оповістив лист, що мовляв „правительство" не винно, тільки ті урядники винні. Так робилося не раз і за царської Росії. Коли вже занадто добралися до шкіри народові, тоді казали, що цар-батюшка тут не винен, винні натомість чиновники. І нарід заспокоювався і вірив, що цар-батюшка добра народові хоче, але не дають ті „кляті чиновники". Добре вміють пускати туману москалі. Але і наші теж не згірше потрафлять, як от приміром і тепер радикали.
