21.04.2020 16:37
for all
9 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Правда (Львів)

Сталін раптом заговорив про добровільний вступ до колгоспів

PlayСталін раптом заговорив про добровільний вступ до колгоспів

30.03.1930 | № 12

Радикали, як і інші соціалісти, хо­чуть комунізму. Ось що пише соціалістично-радикальний часопис „Громад­ський Голос", (якого деякі наші читальняні голови вважають менше шкідли­вим від чисто більшовицьких газет):

„Коллєктивізація сільського господарства спільна обробка землі — це безумовно по­винно бути змаганням усього прогресивного селянства. Все одно в майбутньому мусить прий­ти до того, бо цього вимагатиме інтерес усіх, хто працює на землі. Інтерес цей є: збільшить­ся сама площа землі, бо відпадуть непотрібні межі, відпадуть землі, що тепер ідуть під окре­мі господарські забудовання. Збільшиться збір: з побільшення площі, з добору насіння та з кращого уживання землі під окремі кращі роди засіву і т.д. і т.д

Одним словом наступить „соціалістичний рай“.

„Громадський Голос" є одначе за „добровільною колективізацією" і каже, що він тим різниться від більшовиків.

Тут відразу вилазить більшовицьке шило з радикального мішка. Бо коли знищення приватної власності і заве­дення колективізації сільського госпо­дарства „мусить прийти в майбутньому", коли його вимагає „інтерес усіх, хто працює на землі", то вже не велика провина, коли ту „благодать" дають більшовики бідному народові силоміць.

Отже в основному комуністи й радикали згідні. Не згідні тільки в спосо­бах виконання того самого плану. А не згідні тому, бо на щастя наші „соціалісти-радикали" по просту не можуть нікого примушувати до „колхозу", бо ще закороткі руки... Вони поки що мо­жуть тільки добровільно... киринити. Та навіть і комуністи, хоч мають владу над одною шостою частиною земної суші, мусять деколи також говорити про „до­бровільність".

Той самий Сталін, що зганяє сіль­ський нарід до колхозів, коли побачив, що задалеко загнався і коли налякався приведеної до розпуки селянської маси, і собі заговорив про „добровільність". Він для успокоєння народу і для дурення заграниці оповістив лист, що мов­ляв „правительство" не винно, тільки ті урядники винні. Так робилося не раз і за царської Росії. Коли вже занадто добралися до шкіри народові, тоді ка­зали, що цар-батюшка тут не винен, винні натомість чиновники. І нарід заспокоювався і вірив, що цар-батюшка до­бра народові хоче, але не дають ті „кляті чиновники". Добре вміють пуска­ти туману москалі. Але і наші теж не згірше потрафлять, як от приміром і те­пер радикали.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.04.2020 21:06  Каранда Галина => © 

В нас є така приказка: "я не проти колгоспу, тільки не в нашому селі"... дуже добре розумію, як вона виникла... спробуй, скажи що проти...