"Світоглядні перлини української національної ідеї". Сторінки з книги Івана Белебехи
Частина Десята
Самоорганізація націїЦя книга була перевидана у Києві, на початку 2020 року, Народним художником України, незалежним істориком, філософом і поетом Сядристим Миколою Сергійовичем. Видання можна придбати в Музеї мікромініатюри, де зберігаються роботи Майстра, за адресою вул. Лаврська, 21 (Національний історико-культурний заповідник Києво-Печерська Лавра).
********************************************************************
"3.4. Самоорганізація нації
Самоорганізація української нації найяскравіше проявилася у культурі: мова, пісня, танець, обряди, традиції, вірування - ще задовго до Р.Х., котрі виражені у символіці та світогляді, що не зникли і в наші часи. Українська символіка суттєво відрізняється від інших народів і має під собою світоглядне підгрунтя. Усе це є дорогими скарбами як давніх, так і сучасних українців, а тому служили і служать національній єдності, самоорганізації.
Українська Національна Ідея є теоретичним і водночас прикладним інструментом самоорганізації Української Нації. У сучасних умовах самоорганізації нації може здійснюватись шляхом утворення українських колективів на підприємствах, у територіальних громадах з метою захисту українських інтересів. Водночас має відбутися обрання лідерів цих колективів, а також:
1. Лідерів сільських, селищних, містечкових українських громад.
2. Районних лідерів - представниками первинних громад.
3. Обласних лідерів - представниками районних громад.
4. Лідера нації - представниками обласних громад.
Складаються програми і плани діяльності на малу і велику перспективи, розгортається практична робота.
Як гегемон суспільства і держави, українська нація має утворити свій національний центр, який би контролював діяльність влади (центральної та самоврядної), займався національною ідеологією серед членів нації. У цих умовах нація повинна мати свої самоврядні добровільні управлінські структури:
а) національну раду; б)моніторинговий комітет за діями органів державної та самоврядної влади, включаючи вибори; в) штаб дружинників по підтримці правопорядку в кожній самоврядній структурі; г) допомогти національним меншинам організувати свої етнічні управлінські центри.
Кожна етнічна група в Україні має створити свої самоврядні управлінські органи, які б захищали власні інтереси на українській території. Кримськотатарський народ уже має свої самоврядні служби.
Національний розвиток у сучасних умовах без орієнтації на УНІ - неможливий. Нація не знає, що робити. Не знає, як обрати гідну людину на становище Лідера нації. Нація перебуває у глухому куті. Її потрібно навчити національній і політичній поведінці. Усі ці норми поведінки перебувають у Національній ідеї.
Кожна нація має природну мету - бути вільною у власній державі.
Самоорганізація української нації в умовах незалежної держави (1991 - 2011) не втратила свого значення й актуальності, бо нація має ще дуже багато нерозв`язаних проблем, які стосуються осмислення свого місця у сучасній державі. Вона повинна вирішити проблему - яку державу маємо будувати, як зберігати культуру в умовах тотальної глобалізації, як ввести у дію Національну Ідею, виплекати національного Лідера, сформувати українську національну еліту та багато інших.
Перед українством стоїть невідкладна проблема: відвоювати, визволити зрусифікованих українців з російської шовіністичної ідеології, аби приєднати їх до рідного, українського середовища, до рідної культури, до рідної мови.
"У зорях небесних великий закон -
Написаний, золотолитий...
Закон над закони: свій рідний край
Над усе ти повинен любити" (Ян Неруда, з "Космічних пісень").
***
Двадцять років Україна перебуває у статусі незалежної держави. За цей час інші колишні союзні республіки здійснили значний поступ у розвитку багатьох сфер державно-суспільного ладу. Україна, на жаль, рухається не вперед, а назад. У чому причина? Основною причиною нашого падіння стало те, що український народ і основна його частина - українська нація - не допущені до управління державою. Українська нація як була до 1991 року другорядною величиною у державному житті, такою вона і залишилася - в період так званої незалежності. Виборчі закони не передбачали, що у державному управлінні етнічні групи займали таку ж саму питому вагу, як і в суспільстві.
Українська нація вийшла з СРСР слабкою фізично, морально, духовно. Її потрібно було оздоровити шляхом залучення до управління державою. Цього не було зроблено, і як наслідок - у вищому законодавчому органі (ВРУ) формується більшість, яка суперечить структурі населення в країні. Звідси продукуються закони в інтересах парламентської більшості, а не більшості у суспільстві.
У таких умовах УНІ не могла спрацювати, бо державна влада, яка зобов`язана була її підтримувати і розвивати, діяла і діє проти неї. Парадокс? Так!
Ось чому в сучасних умовах дуже важко віднайти центральний елемент українського буття, таємницю гальмування та занепаду України.
Саме тому пульсує нагальна проблема поставити на службу Україні її Національну Ідею. Це - Прапор нації, сутність її і мета.Загальний зміст УНІ залишається незмінним. Вона творилася українським етносом свідомо та підсвідомо протягом багатьох тисячоліть щасливого і нещасливого буття, але не знаходила колись, не знаходить, на жаль, і тепер однозначного трактування та формулювання; саме тому потребує всенаціональної підтримки".
