Якби моя бабуся встали — Гумореска
© Остап ВишняДавненько це було. Років сорок тому. Вчився я тоді в славному місті Києві! Та й поїхав на канікули додому на благословенну Полтавщину. Бабуся ще моя тоді були живі.
Давненько це було. Років сорок тому. Вчився я тоді в славному місті Києві! Та й поїхав на канікули додому на благословенну Полтавщину. Бабуся ще моя тоді були живі.
До чего ж суров закон природы, Силой годы нам не удержать. Я прошу вас, миленькие годы, Вас прошу немного подождать.
Перші ознаки старіння не лише тілом, а й іншими його частинами?
Стежка ледве вгадувалася серед літнього буйнотрав’я. Невидимим вужем, що лишає по собі лише прим’ятий слід, звивалась і звивалась вона вперед, до густого підліску.
Ось прийшлось історію із життя згадати, І ЇЇ вам, милі друзі, в вірші розказати
Зігнувшись, йде по вулиці старенька. - І знов сама… - шепочуть люди вслід. Нікому не потрібна стала ненька. Не їдуть діти… Їх пропав і слід.
Вона йшла, зігнувшись і тяжко зітхаючи. Вже й надвечір’я, та того не помітила. Важко ступаючи своїми кістлявими ногами, йшла світ-за-очі. Ніяк не могла отямити...
— Дивлюся, доню, з сумом на світлини, Твоїх не вистачає так пісень. Тебе давно чекаю на гостини, Приїдь, моя рідненька, хоч на день.
Її забрали з рідного села В чужий асфальт міських байдужих вулиць. На старість доля якось підвела - Щоб доживати віку, мов прибулець.
Мені показали невелику публікацію зі свіжого номера газети «Слово просвіти» - про діяльність Михайла Саакашвілі в Україні. Перше, що кинулося в очі – заголовок...
Дід старий, в провулку немічно стоїть, він шарманку крутить і рука тремтить.
Минають рокИ Й ми вже старики, Страждаємо від неуваги Дитячої нині ватаги.
Пантюша сидів на підвіконнику і чаклував м’якими лапками, поглядаючи на повний місяць. В кімнаті було темно, єдине освітлення – місячна доріжка з вікна. Котяч...
Вибирає мама огірки, Та в поді́л їх. Звідти – у відерце. – Ех роки, нещадні ви роки, – І щораз хапається за серце.
Збирає старенька хмиз – «Годує» холодну грубку. Над комином дим повис, Густий, як старечий смуток.
Цілий вік працюєш, Гроші заробляєш, В старості бідуєш, Грошенят не маєш.
Дід був старий-старий, як і його капелюх, з яким вони, здавалось, давно зрослися і були одним цілим. Капелюх незрозумілого кольору, з вузенькими вилинялими на с...
Життя Оксани остаточно заплуталося, вона приходить на консультацію до психолога. Але Хельга мріє про відпочинок і наважується зізнатися в цьому своїй тисячній ...
Інколи навіть несмішний анекдот надихає. Одного разу мені захотілося переробити один з них, точніше розвинути його сюжет, перетворивши на притчу. Що з того ви...
Біля будинку нареченого зібрався натовп людей, які з нетерпінням чекали появи винуватця святкової події. І ось, нарешті, з приміщення почали виходити сестра ...
Ну навіщо старість нам здалася, Нащо болі в спині та ногах І нудьга, що п`явкою впилася, І тяжке безсоння по ночах.
Тролейбус, катафалк старечий, такий, як ті, кого везе.
Сталось так, як не гадалось. Часом справи марні. Опинився дядько рідний раптом у лікарні. Купа різних є болячок. Мав до грома всього. Лікарі не знають толко...
Побажай мені доброї ночі І я в тиші спокійно засну, Щоб мої більш не бачили очі Цю життєву безвихідь сумну.
Я – Дід війни. То мене політики нарекли свого часу Дитиною війни, але ж мені уже сімдесят чотири… А бабі моїй – сімдесят три. Пару років тому в нас забрали льг...
Поголю свою бороду сиву, У кущі свій закину ціпок, Свою душу стару вередливу Заховаю у темний мішок.
Сидимо тепер ми вдома, Бо скувала нас утома, Бiль в колiнах i у спинi Та тремтячi руки синi.
Постаріло тіло І ослабла пам’ять, То роки так вміло Своє діло правлять.
Як погано буть старим, Немічним і хворим, Не цікавий ти ні чим, Нульовий тож кворум.
Минули наші вже роки, Коли були ми молодими, А нині ми вже старики З хворобами нудними.