Збірка поезій «Новітня історія»

Новітня історія

Автор: Ганна Коназюк

Анотація

В українській літературі так уже історично склалося, що поет завжди був народним поводирем, провидцем, фіксатором і виразником народної думки (як би пафосно це не звучало, але це не змінює суті сказано), тобто, поет спершу був громадянином, а вже потім художником і чарівником слова. У наш час ця істина знову актуальна, бо не в простий час живемо. Відкладена лірика з пейзажистикою, і знову поетичний стилос дорівнює багнету. Саме такою вкрай зболеною, прив’язаною до непростих українських реалій 2013-2014 років, є поетична збірка «Новітня історія» Анни Коназюк, відлік якої починається 22 листопада 2013 року.


06.12.2014 22:54
для всіх
868
    
  5 | 6  
 © Тетяна Белімова

Новітня історія: хронологія подій

Поетична творчість – незбагненний, не розтлумачений процес. Звідки приходить натхнення, чому, як і до кого? Усі ці питання хвилювали, хвилюють і хвилюватимуть завжди. Але чи будуть колись відповіді? Навряд… Проте в цьому, мабуть, і полягає чар поезії – у її таємничій, ірраціональній природі. І ось (мені б хотілося сказати «тримаю у руках», але ситуація така, що у нашу добу багато книг існують в електронному форматі))) переді мною дебютна збірка «Новітня історія» вже знаної київської поетеси Анни Коназюк, про поетичні тексти якої маю честь сказати декілька слів.

В українській літературі так уже історично склалося, що поет завжди був народним поводирем, провидцем, фіксатором і виразником народної думки (як би пафосно це не звучало, але це не змінює суті сказано), тобто, поет спершу був громадянином, а вже потім художником і чарівником слова. У наш час ця істина знову актуальна, бо не в простий час живемо. Відкладена лірика з пейзажистикою, і знову поетичний стилос дорівнює багнету. Саме такою вкрай зболеною, прив’язаною до непростих українських реалій 2013-2014 років, є поетична збірка «Новітня історія», відлік якої починається 22 листопада 2013 року:

«Прокинься, моя рідна Україно!

Збудись від сну і змий з очей брехню.

Ти витримала голод і знущання,

Занепади, руїни і цькування,

Загартувавшись, одягай броню!» («Прокинься, моя рідна Україно!»)

Поетеса звертається до Батьківщини цілком у Шевченківській традиції – як до жінки-страдниці, окраденої, одуреної, але ще спроможної дати відсіч своїм напасником. Закрутилося колесо історії – зазвучали, полилися вірші Ганни Коназюк. Це новітня історія. Історія України у поетичний текстах, кожен з яких зболений, написаний щиро, із акцентуванням на головному.

Однією з особливостей ідіостилю Анни Коназюк є конкретика образів. Поетеса по можливості уникає узагальнень, звіряючи власний поетичний часопис із реальними іменами і постатями. Таким собі «зухвальцем» з-під її пера випурхує іронічно-дошкульне звернення до колишнього президента України:

«Без пафосу і без надриву скронь,

Без нарікань і доказів нервових,

Коротку фразу кину у вогонь,

У той вогонь, що гріє глузд здоровий:


- Дядя Вітя, па-па!


Ти так вчепився міцно за штурвал,

Мов той реп`ях, що коле на сідницях.

І рило, і барило, аж рипить,

А люд - у кулаці твоїм синиця.


- Мій народе, тримайсь!


Синиця слизькі пальці розігне

І журавлем підніметься до неба,

Розправить крила, хвостиком махне,

Комусь у пику ляпне - так і треба...


- Дядя Вітя, умийсь! («Без пафосу»)

Ця поезія унікальна як за силою звучання, так і за пошуком нового формального вираження, побудована на антитезі, у якій з одного боку тиран із його куценькою «правдою», а з іншого – увесь українській народ на розпутті великої історичної істини. Діалог, вплетений у цей твір, є не лише простою імітацією живого мовлення і своєрідним означенням його учасників через пряме звертання, а й авторським посилом до тих нескорених українців, які зібралися у грудні на Євромайдані.

Здається, пікові за емоційним наповненням і трагічною тональністю вірші припадають на 19-22 лютого 2014 року, коли відбулися страшні масові страти на вулиці Інституцькій столиці України. Це такі поезії, як «Кату», «Небесна сотня». Проте ми знаємо, що вслід цим прийшли ще важчі випробування у наш рідний дім. Тому кримська тема, потім східноукраїнські сюжети вносять свої корективи і переакцентовують трагічну наповненість текстів «Новітньої історії». І всі ці вірші вирізняються дуже особистісним, щирим «переплавленням» історичних подій у поетичні візії.

Серед поезій «Новітньої збірки» чутно різні голоси, обрамлені у різноманітні жанрові модифікації громадянської лірики – від поезії-звернення до поезії-реквіуму. Навіть є байка – ліро-епічний жанр алегоричного змісту, який поетеса наповнює новим історичним звучанням. Одним словом, «Новітня історія» Анни Коназюк дихаюча і жива, сповнена щирих слів і нетривіальних думок і, як на мене, цілком вкладається у парадигму «свій до свого по своє».



м. Київ, 6 вересня 2014 року

Тетяна Белімова цікавиться

  • Тетяна БелімоваМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2015 13:23  Максимів Галина => © 

Цікаво, доступно, захопливо!

 07.12.2014 19:58  Люлька Ніна => © 

Пані Тетяно, ви завжди напишите так правильно, реально, красиво.Творчість Ганни Коназюк вражаюча, талановита і унікальна.

 07.12.2014 10:37  Світлана Рачинська => © 

Як приємно відкривати вірші, які вже полюбилися, у одній  - чудовій складеній збірочці. Передмова дуже гарна, цікава, розгорнута Просто супер, Таню! Наша Ганна заслугловує, щеб пак!!!!))))) Вітаю!!!!!!!!!! Усі молодці, та букетик автору!{#}

 07.12.2014 02:27  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже гарна передмова до дуже гарної збірки поезії.
Цілком погоджуюсь і підтримую.

 06.12.2014 23:26  Ганна Коназюк => ©