15.08.2016 15:55

для всіх

351

16 | 17

 © Ганна Коназюк

За двох

з рубрики / циклу «Новітня історія»

Дивитись в небо й дихати за двох,

Життя любити так як він любив.

Сто кілометрів – сотні перемог,

Де кожна над собою у надрив.

Пульсує кров, хоч стомлена душа.

Яке «інь янь»?.. Натомість лише «інь»

Бозна куди тремтяче поспіша -

Далеко в затінок, у закуток, у тінь.

Колись – не зараз, в серці, у думках

У тебе, певно, буде знову день.

А там де він – там чорнокрилий птах,

Війна, багнюка, люди як мішень.

Дивитись в небо й дихати за двох –

Це ніби як довічний заповіт.

Його присягу вже засвідчив Бог.

Так є, так буде, сотню тисяч літ.

Київ, 15.08.2016