Фантазія на тему деморалізації українського суспільства
з рубрики / циклу «Політичне»
З телевізора говорили розповнілі обличчя з надутими шиями, ласі маленькі очі і великі животи.
Ішла доба повної свободи.
Всі говорили про те, що хотіли. І саме тому нікого не хотілося слухати: влада погана, екологія погана, гроші крадуть, совісті немає…
Що іще?
Та ну, все звичайне. Там бійки, там ДТП, того застрелили, того не дострелили, там вибух газу, там 10 людей на протесті за 50 гривень на годину…. І влада ж нічого не робить!
Минуле? А, так, старші ще згадують із вдячністю ті часи, але молодь вже знає, що зараз краще, що немає розстрілів, нищівної критики, щогодинних арештів і вивозу в Сибір. То таки жити краще?
Чи ні? Невинні в тюрмах, але і винні в тюрмах; невинні на свободі, і винні на свободі; невинні в учителях і лікарях, винні при владі….
«Еге, - скажете ви, - а доведіть…» А ніхто і не намагається. Справді, хто зараз скаже: той – невинний? Всі винні комусь і нічого не винні собі, хіба що трохи перетруджені марними доводами у своїй невинності і чиїйсь винності.
Молодь? А, так, молодь. Яскрава маса, яка стомилась від життя. Деморалізує, так би мовити, аморальне суспільство. Мінус на мінус дає плюс?
Ага, плюс! Точно! У нас все-таки є молодь! Нація не вимирає!
Стоп… Нація… Словник…".... що спілкується однією мовою"... Ага, однією мовою. Ага, мова. Яка мова? Ага, українська. Українська? Де?...
І невже все так погано? Невже щодня гинуть люди у ДТП? Невже кожного ранку у закинутих підвалах чи підворіттях знаходять п’яних чи зарізаних підлітків? Невже гостро стоїть питання наркотичної залежності у підлітків? Невже туберкульоз і СНІД – глобальні проблеми, про які кричать на кожному кроці?
Виходить – так…
Але ж сонце світить, дерева ростуть, гори стоять, річки течуть… Виходить – ні?
А що виходить? Виходить, вся фішка – в людях, які не хочуть нічого змінювати. Надто багато треба змінювати, аби бодай щось змінилось.
Просто виходить, що з телевізора іде зло. І з комп’ютера – зло. І з телефонів. І взагалі, жити в лісі і харчуватись одними ягодами – це ж природно, правда?..
Але люди настільки змінили свою природу, що вже давно перестали думати. Адже думати – означає управляти думками, сортувати їх і відбирати найкращі. А навіщо ними управляти, якщо вони самі приходять і відходять?...
З телевізора говорили розповнілі обличчя з надутими шиями…
Якісь вони надто однакові. Говорять одне і те ж і роблять одне і те ж. Що, будемо змінюватись?
Чого мовчите?
А ліньки…
