21.03.2014 17:05
Без обмежень
245 views
Rating 5 | 5 users
 © Ганна Коназюк

Інші

Вони інші. Зовсім, зовсім інші... Навіть якщо твій син, як дві краплини води схожий з тобою тодішньою — він не такий, як ти. І навіть якщо донька так само здіймає брови, коли співає у шкільному хорі — вона інша. Це дивне прозріння прийшло недавно - після того, як син радісно повідомив, що сьогодні у відповідь на вітання якогось дядька “Слава Україні”, він так голосно разом з однокласниками закричав “Героям слава!”, що ледь шибки з віконних рам не повилітали і не луснули барабанні перетинки... І тут тобі пригадалось, що був час, коли ти теж голосно, але не настільки, викрикувала Завжди готовий!” у відповідь на якесь там “Піонер! Тра-та-тара-ра... велкеесем... комуністична партія... будь готовий!” Це було так давно і водночас ніби вчора... А ще різняться шкільні щоденники, які багато цікавих речей можуть розповісти про свого власника. Щоденник сина відрізняється від твого не лише обкладинками, а й “наповненням”. У тебе за весь період навчання в школі було лише два записи: “Ваша донька у їдальні перебирає харчами” і “запізнилася на політінформацію” о речі, другий був набагато серйозніший ніж перший). У сина ж майорить великою кількістю записів, які кожен раз тебе ніби шпичкою штрикають у найболючіші місця... Це і “телефонував на уроці” (вкрай важливий дзвінок другу), і “задрімав” (випадково), і “катався на стільці” (забувся, що не можна) і “свистів на математиці” (губи якось самі скрутились у трубочку і видихнув більше повітря ніж завжди...) і багато (не уявляєте на скільки!) інших. А запис “Влаштував під кабінетом інформатики мітинг” твій син прокоментував так: “У нас, мамо, просто була мирна акція, я ж не знав, що це буде так голосно”. Вкотре дивлячись у блакитні очі сина, розумієш, що він каже щиро... Він просто інший, ніж була ти у неповних дванадцять... А ще він народився вже з присутнім його поколінню геном свободи, відсутністю стадного рефлексу і стандартного мислення. Тебе неабияк здивувало запитання сина, який спостерігав за явищем “ленінопаду”, “А хто такий Ленін?” Здивувало, бо ти впевнена була у його обізнаності. І не тому, що ти йому колись розповідала, а тому, що як таке можна не знати?!! Але хлопця це ніскільки не бентежить, бо в нового покоління — свої герої, свої плани на майбутнє, своє, інше життя, сповнене віри, впевненості у власні сили, з раціональними живими ідеями і безліччю нових геніальних відкриттів. Вони інші...

Київ 21.03.2014



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Мої вірші" | ГАННА КОНАЗЮК». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш татарському народу "Абельхаят" | ГАННА КОНАЗЮК».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.03.2014 17:39  © ... => Лілія 

...писала, та зберегла одиниці...)))) Знайомся з тим, що знайдеш тут!)))) 

 28.03.2014 17:28  © ... => Лілія 

Дякую, Лілічко, за такі теплі, зворушливі слова!)) Знаю, що щиро... 

 27.03.2014 21:31  Лілія 

....Хотілося б більше познайомитись із твоїми віршами, адже їх у тебе багато, ти писала ще в школі... 

 27.03.2014 21:30  Лілія 

Анюточко ( зву тебе я так, звала тебе так твоя матуся) ти, як завжди - не перевершена у своїй поезії. Твої слова - надихать оптимізму, мудрості, людяності...Ти завжди, як і в житті- щира, проста, сердечна...Такою пам;ятаю ...Таку знаю...Шаную... 

 21.03.2014 22:24  © ... => Олена Вишневська 

Дякую тобі, Оленко!!!) 

 21.03.2014 22:24  © ... => Суворий 

І сміх і гріх... Головне, що за 3 хв. вся правда про нашу систему...

 21.03.2014 22:21  Олена Вишневська 

ВІчна тема "Батьків та дітей". Гарні роздуми! 

 21.03.2014 22:16  Суворий => © 

Проблема в тому, що навіть при самому толковому міністрі, до найнижчого рівня безпосередніх виконавців побажання і бачення проходять через проміжні чиновницькі ланки. По факту виходить щось подібне на це:

 21.03.2014 21:57  © ... => Суворий 

Як не прикро, але чиста правда... Все втрясеться і підуть-полетять постанови, накази, доручення і т д. щодо проведення, вшанування, святкування... і почуться конкурси, заходи, "виходи"))...діти почнуть співати, писати, малювати аж тирса сипатиметься, а "кімоно" почнуть писати звіти, накази про підсумки і т.д.)) - машина запрацює, і ті світлі почуття, які зараз зароджуються можуть швидко "зашуруватися"... 

 21.03.2014 21:55  Ірина Червінська-Ман... => Суворий 

як казав один мій знайомий літературний критик - школа - це зло! і, дивлячись на свого сина-чотирикласника, розумію, що він правий! треба усе змінювати і то терміново! позбуватися отих совкових штампів, а то країна помінялась, а підхід до освітнього процесу - ні. сумно( особливо сумно стає, коли вчорашні поборниці комунізму нині заставляють декламувати Шевченка в істерично-психозній манері, а подивляючи свої досягнення на цій ниві ще й пускають напоказ крокодилячі сльози. гидко дивитись... 

 21.03.2014 21:45  © ... => Люлька Ніна 

Дякую Вам, Ніно Іванівно, за прочитання, за розуміння і за такий теплий коментар! Мені дуже приємно. 

 21.03.2014 21:37  Суворий => © 

Нічого... Зараз повилазять з нірок псевдомегапатріоти з районо, облоно та всяких там кімоно, що вже дочекались зміни влади і перефарбувались. Почнуть третирувати учнів рефератами про Майдан, Небесну сотню, роль Турчинова в націонал-визвольній боротьбі і швидко від щирого "Слава Україні" все зведеться до банального підпалочного "а чого так мало сторінок в рефераті про героів?". Ніхто так не руйнує цінності, як наша освітня система, трясця їй. В часи Ющенка знайомий вчитель фізики розказував, що замість того, щоб готувати дітей до олімпіади, всі хором писали реферати про Голодомор. І кінця цьому не було... І чи не це викликає байдужість до дійсно важливих речей? І нищить патріотизм на корню...

 21.03.2014 21:23  Люлька Ніна => © 

Моєму внуку 16 і у нас аналогічна ситуація з записами в щоденнику, з відношенням до навчання і взагалі до життя. Спочатку ми переймалися цим а потім також зрозуміли, що вони інші і нам уже складно їх розуміти. Будемо пристосовуватись до цього і головне - любити їх такими, як вони є. Дякую, Ганно, що Ви так гарно і з гумором описали і ми знайшли у Вашій статті підтвердження своїм думкам.

 21.03.2014 19:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую. Танічко, дуже!!!))) 

 21.03.2014 18:11  Тетяна Ільніцька => © 

Цікавий роздум. Кожне нове покоління є неповторним, унікальним, не подібним на попереднє. Не підтримую теорій про "виродження" і бачу, що ти теж! У всьому є позитивні і негативні сторони)))
Дуже приємні, світлі роздуми із нотками ностальгії)))) 

 21.03.2014 17:00  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую Вам за прочитання і коментар!)) 

 21.03.2014 16:57  Ірина Затинейко-Миха... 

таки ТАК - ІНШІ! 

Публікації автора Ганна Коназюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо