"Учеництво Довершеного Лебедя"
МУДРІСТь СТАРОДАВНьОЇ ІНДІЇ."ПАРАМАГАМСА УПАНІШАД"
МУДРІСТь СТАРОДАВНьОЇ ІНДІЇ.
"ПАРАМАГАМСА УПАНІШАД"
`УЧЕНИЦТВО ДОВЕРШЕНОГО ЛЕБІДЯ"
Ом! Той (Брахман, Твердо-Міцно-Непорушний у Постійному Розвитку) є безмежним, і усе це (світ)- безмежний. Безмежжя походить від безмежжя. забираючи безмежжя від безмежжя, Він (Брахман) залишається єдиним безмежжям. Ом! Ом! Мир! Мир!
1. "Яким є шлях Йоги Довершеного Лебедя, і які його обов`язки?- запитує Нарада (мандрівний співець) у Брахмана (Творця).
Володар відповідає: шлях Йоги Довершеного Лебедя є найтяжчим; немає, насправді, у нього багатьох засобів, навпаки- він повинен знайти їх сам. насправді, він залишається непохитним у вічно чистому Брахмані (Творці); він є насправді Брахманом, наученим Веди- це стільки скільки у змозі зрозуміти знавці Правди ("Сат`я" (санскрит= "суть" /українська мова/)); він - найвеличніший, бо повністю заглибив свій розум у Мене, а я, через це, завжди перебуваю у ньому. відмовившись від дітей, від друзів, від дружини, від людських відносин, відкинувши своє довге пасмо волосся "Шіку" (довжелезний вид "оселедця" на вибритій голові), священну нитку, вивчення Вед, усі справи, як і цей всесвіт, він зможе користатися тільки набедерною пов`язкою (Каупіною), палицею і найменшою кількістю одягу, щоб підтримувати своє тіло у жорсткій дисципліні, для добра усіх. та це ще не усе. якщо питаєш, як усе закінчується, ось відповідь:
2. Довершений Лебідь навіть не носить ні палиці, ні жмутка волосся, ані священного шнура чи іншого одягу. він не страждає ні від холоду ні від спеки, ні від щастя ні від хворіб, ні від слави ні від безслав`я, і т. д. кажуть, що він сягнув далі, ніж хвилі океану-світу. покинувши всі думки про наклепи, зверхність, заздрість, хвалькуватість, надмірність, звиклість чи ненависть до будь-чого, покинувши радість і біль, похіть, роздратованість, жадність, само-обман, заздрість, надмірну піднесеність, самолюбство тощо, для нього тіло- що труп, бо він повністю зруйнував саме поняття тіла. будучи повністю вільним від головної причини сумніву, суперечностей і хибних знань, він реалізує Вічного Брахмана (Творця) у самому собі, усвідомленням: " я- Той, Той, що вічно спокійний, незмінний, неподільний, уособлений знанням і блаженством, тільки Це- моє справжнє єство. тільки те знання (Джнана= Знання) і його Шіка (довге пасмо волосся), тільки священний шнур. через знання єдності Джіватмана (індивідуальної душі) і Параватмана
( Верховної Душі), відмінність між двома повністю зникає. Та (єдність) - церемонія його Сандх`ї (триразової денної молитви).
3. той, хто покине усі бажання, знаходить свою верховну домівку в Одному-без-другого; той, хто несе посох знання є справжнім Носієм Одного Жезла. але той, що має лише просту дерев`яну палицю, який задовільняється усіма сприятливими речами без вибору і позбавланий Джнани, піде у жахливе пекло, яке називається Махарауравас. розуміючи різницю між ними двома, стають Довершеним Ледедем, Парамахамсою.
4. найважливішим є тільки його одяг, він не схиляється ні перед ким, не дає підношень Отцям- Патріс/Мані/ (духам предків), нікого не звинувачує і нікого не возносить - Сан`ясін (той, що відрікся від світу) залишає свою незалежну волю. для нього не існує закликів до Бога, немає ніякої церемонії для дотримання; ані - Мантри (речитативної молитви), ані- жодної медитації (роздумування), ані- відданості; для нього не існує світ явищ, ані Той, що є незвіданим; він не бачить двоїни і не сприймає єдиності. він не бачить ні "я", ні "ти", ні когось іншого. Той, що відрікся від світу (Сан`ясін) не має хати. він не прийме цінних речей, із золота або чогось коштовного, і не матиме собі послідовників. якщо спитати його, яке лихо у прийнятті чогось, відповіддю буде: так, таким ось чином приноситься шкоду. бо, коли Сан`ясін подивиться на золото із бажанням, він сам себе робить убивцею Брахмана; бо, коли Сан`ясін торкається золота із бажанням, він опускається до найнижчої касти недоторканих, як Чандала, бо якщо він бере золото із бажанням, він сам сабе робить вбивцею Атмана (Душі). тому то Сан`ясін не повинен дивитися на золото із бажанням, торкатися його або брати золото з бажанням. усі бажання розуму перестають існувати ( і, як наслідок), він не переймається каяттям і немає потреби у щасті; отож він досягає стану відречення від прив`язаностей до відчуттєвого, і він завжди відособлений від щастя чи нещастя, (отож), він не ненавидить і не радіє. екстраверсивна тенденція органів відчуттів помічається тільки у того, хто перебуває лише в Атмані (Душі). реалізуючи "я - той Брахман, що є Безмежною Єдністю Усвідомлення і Блаженства", досягають кінця бажань, справді- досягають кінця бажань.
Ом! Той (Брахман) - безкінечний, а цей (всесвіт) - кінечний. безкінечність походить від безкінечності. забираючи безмежжя від безмежжя, Він (Брахман) залишається єдиним безмежжям. Ом! Ом! Мир! Мир!
цим завершується Парамахасопанішад, що є в Сукла-Яджур-Веді.
/переклад з італійського перекладу з англійської - Івана Петришина
//www.advaita.it/concetti/sannyasin.htm
USA, 30.04.2017