Список Шиндлера
Томас Кініллі відгук до роману Томас Кініллі "Список Шиндлера" / Thomas Keneally "Schindler`s Ark" 1982
Негативне ставлення до євреїв, яке з плином часу перетворилось в нав`язливу патологію, у Європі сформувалося ще з середніх віків. В першу чергу це повязано було з тим, що люд цей був заїжджий, в другу - доклав руку до смерті свого співвітчизника Ісуса Христа, в третю - сповідував власну релігію: іудаїзм. А в середні віки, як відомо, релігійна терпимість була просто неможлива. Євреї зазнавали принижень та опиралися намаганням долучити їх до католицизму. Найгіршим було обмеження займатися землеробством та взагалі мати права на володіння землею. Від того у них практично не залишалося можливості вільно зробляти собі на прожиття, бо ж саме землеробство левову частку історії людства було фундаментом економіки та головним засобом накопичення капіталу. Щоб вижити євреям доводилось ставати орендарями, займатися ремісництвом, дрібною торгівлею та ризикувати статками, даючи в борг під проценти, що не заохочувалось римо-католицькою церквою.
Від того часу єврейські громади перетворилися на своєрідних цапів-відбувайл, на яких зривали злість місцеве населення в часи криз та нещасть: економічних негараздів, голоду, епідемій, війн, зубожіння феодалів та королів. Вони нагадували своєрідних хлопчиків для биття, які призначені знімати внутрішню колективну напругу (найпростіша аналогія шкільний булінг). Від того, що їх не в вбивало, євреї та їх громади лише міцнішали, а їх винахідливість ще більше дивувала. Вони трималися духовної купи, селилися теж кучно в окремих кварталах, які з часом перетворили в ізольовані гетто. Кому цікаво, дуже добре описано відоме Празьке гетто в дещо містичній книзі Лео Перуца "Ночі під кам`яним мостом".
Євреїв відокремлювали зовнішніми стінами і законами, що забороняли працювати і перебувати за межами гетто, змушували носити відмітки расової приналежності та багато всякого іншого. Зрештою, ніхто не заперечував, бо погроми та вбивства траплялись часто, а тому таке обмеження свобод, як не крути, врятувало не одну душу від наглої смерті.
В 1867 році імператор Франц-Йосиф дозволив євреям з Казимірівки (місцеве гетто) жити у місті Краків де завгодно. Місцеві католики були міцно просякнуті духом антисемітизму, але за відсутності значних потрясінь до великих погромів справа не доходила. Євреї поступово розселилися по Кракову і якось співіснували з місцевим населенням. Втім перша світова війна, російська революція, в якій євреї брали активну участь, та Велика депресія кінця 20-х років 20-го століття знову оживила примару антисемітизму. Будучи не задіяними в сільському господарстві (і аж занадто, в тому, чому розбирались найкраще - торгівлі та фінансах), євреїв стали крайніми в економічних негараздах, що були наслідками Депресії (фактично першої значної світової економічної кризи). Місцеві селяни, які першими стали жертвами падіння цін на сільськогосподарську продукцію, отримали від польського уряду офіційних винуватців. Приниження, побиття та вбиства євреїв стали відповіддю на націоналістичну державну політику. Велика Депресія затягнулась на десятиліття, що спричинили прихід до влади в Німеччині Гітлера, а в Польщі - збільшення кількості погромів та обмежень в праваха єврейського населення (бойкот торгівлі, кредитування, неформальні обмеження в освіті, відсутність права на безпечне життя та роботу за вибором). Замість наводити лад в економіці, партія Пілсудського та націоналістичний союз сфокусувались на об`єднанні нації довкола об`єкту ненависті, один з найефективніших і найдешевших способів консолідації мас у всі часи.
Застій у економіці вартував дорого. Моторизована пімецька армія за кілька тижнів вщент розбила польську кінноту у вересні 1939 року. Заспокоївшись безсиллям поляків, обережний Сталін трішки з запізненням, але вже узагалі без опору, тихо окупував східні області. Розпочалась світова війна, наближався початок Голокосту (Катастрофа).
Оскар Шиндлер був німцем, але народився і виріс в Судетах (містечко Цвітау), німецькомовному анклаві на території Чехословаччини. На момент анексії у 1938 йому було 30 років. Він став членом пронацистської судетської партії Конрада Гейнлейна, займався торгівлею та дрібним підприємництвом. Новий режим сприйняв, як відкриття нових можливостей для себе і свого майбутнього бізнесу. Не опирався долі, був завербований Абвером і, маючи надійний дах, що убезпечував його від фронту, перебрався у Краків, де відкрив для себе можливість заробити та реалізувати свої підприємницькі таланти, працюючи на благо Рейху.
Томас Кініллі на основі численних інтерв`ю з людьми, що знали Шиндлера, написав чудову книжку. На стільки чудову, що Стівену Спілбергу для екранізації не потрібно було більше нічого вигадувати, йому потрібно було лише не зіпсувати вже написане, з чим він і впорався на відмінно.
Книга називається "Ковчег Шиндлера" ("Schindler`s Ark" 1982), але завдяки фільму стала більш відома, як "Список Шиндлера". Вона ще раз підтверджує, що сам герой НЕ був святим. Святі не рятують людей, вони гинуть разом з ними. Для того, щоб врятувати навіть кілька десятків душ з того пекла, необхідні були зовсім інші якості. І Шиндлер їх мав удосталь. Хитрий, підприємливий, в міру корумпований, в міру розпусний, але одержимий дивною манією, яку німці вважали хворобою: співчуттям євреям. Дочитуючи книгу розумієш, яке це неймовірне диво стільки років вести сотні євреїв по тонкій кладці над пеклом Голокосту і не впасти туди самому. Його вчинок - це суміш фарту та наполегливості, а його співпраця з нацистами, напевно, варта осуду. Можна віднайти десятки мотивів, щоб вважати Оскара Шиндлера негідником (що багато хто й робить досі), але врятованим ним євреям точно начхати. Їх життя та життя їхніх дітей і внуків, вартує виправдання кожного кроку, що він зробив.
Томас Кініллі показав себе у "Списку Шиндлера" майстерним письменником та дослідником. Трагічність подій зображена без зайвих емоцій, що не дозволяє збиватись на манівці і формує правильне сприйняття. Поцікавився його творчив портфоліо. Воно величезне. Але... Окрім цієї книжки, популяризованої Спілбергом, навіть на російську практично нічого не перекладено. З сумом констатую, який величезний пласт достойної літератури залишається мені недоступним.
Щодо українців: вони традиційно фігурують в ролі окремих пдрозділів, що охороняли табори та брали участь у вбивствах євреїв. Місцеве українське населення на окупованих територіях теж не толерувало євреям. Але ця спільна з поляками риса не довго об`єднувала спільноти. Спостерігаючи, як звільняють життєвий простір фашисти, сусіди почали розчищати і свій такими ж методами. Але це вже зовсім інша історія.
Ненависть рано чи пізно матеріалізується в насилля. "Список Шиндлера" - путівник по одній з його форм, вигаданих нацистами. Книга рекомендована до прочитання усім, хто має бажання отримати чітке уявлення про Голокост та майстерність творіння добра перебуваючи на стороні зла. Нетривіальне питання без правильної відповіді.
