Підкорення авторитету
Рецензія на фільм «Експериментатор» 2015
Не знаю чи помічали Ви, як змінюється Ваша власна поведінка в групі. На скільки різними бувають люди при індивідуальному спілкуванні з Вами і в судженнях, котрі озвучують на очах у інших. Одні раптово стають замкнутими та неговіркими, інші, навпаки, демонструють ознаки агресивного лідерства та жаги домінування або ж відмовляються від здорового глузду на догоду тим, хто є для них абсолютними авторитетами. Залишаючись незмінними внутрішньо, більшість проявляє себе по різному знаходячись всередині соціальної групи. Саме ці метаморфози і є об’єктом вивчення соціальної психології.
Художній фільм «Експериментатор» є автобіографією одного з найвідоміших соціальних психологів 20 ст. Стенлі Мілгрема (1933 - 1984). Якщо Ви не чули про нього, то про його теорію «шести рукостискань» Вам так чи інакше має бути відомо. Але дехто повинен був чути про дещо значно важливіше.
На початку 60-х в Єльському університеті він провів і детально задокументував експеримент по дослідженню підкоренню особистості авторитету, який мав дати відповідь на питання, що турбувало дослідника, дитинство якого пройшло на фоні жахів другої світової війни: як Європа, влаштувавши Голокост, за відносно невеликий час перетворилась на величезну фабрику по виробництву покійників? Він абстрагувався від стандартної точки зору про сутність і зло нацистської ідеології та цілком логічно припустив, що цей величезний конвеєр смерті, роботу якого зрештою забезпечували не лише німці, не міг працювати виключно зусиллями психічно хворих, соціопатів чи садистів. Мілгрем поставив експеримент, результати якого шокували, як вчених, та самих його безпосередніх учасників. Наслідком цього експерименту, який детально висвітлений в картині, стало розуміння, що геноцид може повторитись знову в будь-якій країні світу в будь-який час. І що це буде, як і раніше, справою рук пекарів, продавців морозива, студентів, медсестер, люблячих синів чи дочок, талановитих літераторів та простих вантажників. Звичайних людей до числа яких можна сміливо віднести будь-кого з нас. Стенлі Мілгрем назвав і причину: підсвідоме підкорення авторитету керівника/вчителя/лідера, яке дозволяє зняти з себе відповідальність за наслідки або частково або, навіть, повністю. Цей ступінь підкорення він детально засвідчив конкретними цифрами отриманими в процесі тестувань.
Експеримент Мілгрема довгий час піддавався нищівній критиці. Люди не хотіли і не хочуть досі вірити, що зло насправді таїться не в лідерові, на якого в разі чого прийнято звалювати всю вину, а по краплині в кожному з них. І що питання не в назві ідеології (фашизм, нацизм, комунізм), а в внутрішній сутності набутій кожним в процесі взаємодії в соціальній групі, де вибудувана ієрархія з авторитетів та індивідів, що радо їм підпорядковуються. В контексті даного експерименту не зайвою буде згадка про книгу Бернхарда Шлінка «Чтець», яка відома багатьом за однойменною екранізацією. Головна героїня Ханна (наглядачка Освенціму) під час судового процесу до останнього не розуміє в чому суть її злочину, будучи впевненою, що вона лише слідувала інструкціям і взірцево виконувала свою роботу. Цей «парадокс» чудово вписується в результати отримані Стенлі Мілгремом.
На даний час дослідження підкорення авторитету, що знайшли своє відображення у фільмі «Експериментатор», отримали заслужене визнання. Вони були неодноразово повторені в різний час у різних країнах і на жаль досі підтверджують найгірше. Відеоматеріали, відзняті під час перших експериментів, є обов’язковими для перегляду у найпрестижнішій військовій академії США «Вест Пойнті» кожному з випускників. І, напевно, були б не зайвими в будь-якому іншому виші світу.
Картина ілюструє й інші соціальні експерименти Стенлі Мілгрема, які в епоху інтернету і розвитку технологій, що зблизили нас більш ніж будь-коли, набувають нових обрисів і цікавих значень. Наприклад, Фейсбук перевірив теорію «шести рукостискань» і виявив, що в даний час достатньо лише 3-4, щоб дістатися будь-якого незнайомця.
Переглянути рекомендується усім, хто цікавиться соціальною психологією, потерпає від впливу авторитетів в колективах, працює в галузях успіх яких залежний від суспільної думки (медіа, маркетинг тощо) або координує роботу соціальних груп (вчитель, викладач, тренер). Усім іншим практично гарантовано буде не цікаво.
