10.08.2019 17:56
для всіх
163
    
  2 | 2  
 © Суворий

Вибори для чайників на прикладі Камбоджі

В 1975 році в Камбоджі до влади прийшли так звані «червоні кхмери». На відміну від інших червоних, що ціною мільйонних жертв селян намагалися увірватися в світле майбутнє ривком промисловості, ці були налаштовані рухатися в зворотний бік. Метою їх існування було теж світле, але суто аграрне майбутнє. Тому з перших днів свого володарювання ці діти джунглів, з яких вони власне й з`явилися, вигнали усіх жителів міст на вулицю і щільними колонами відправили на рисові поля. В першу чергу постраждала «срана інтелігенція» та всякого роду «експлуататори». І до цього не в найбільш освіченій країні було закрито практично усі школи та виші. Спорожнілі міста спочивали в тиші, а ті камбоджійці, що там залишилися, розважалися висаджуючи капусту по баскетбольних майданчиках та клумбах під пильним оком сил безпеки.

Лідер червоних кхмері Пол Пот в таки спосіб бажав перевиховати містян руками самих селян. Добровільно примусово землероби отримали безкоштовну робочу силу, з якої були зобов`язані максимально знущатися, бо саме це й був основний інструмент перевиховання: важка праця, голод та побої. Наслідком введення аграрного комунізму стали мільйони жертв терору впродовж 3 років.

Червоні кхмери розважалися б безкінечно і можливо й вивели найкращих синів і дочок свого народу в світле майбутнє, якби не їх войовничість до сусіднього В`єтнаму. Добряче набивши руку в війні зі США, в’єтнамці були певні себе. І порівняно швидко окупували Камбоджу, загнавши червоних кхмерів назад в джунглі звідки вони й з`явилися.

Згодом вдалося досягнути компромісу та за допомогою міжнародних організацій повернути Камбоджі суверенний статус. Підтриманням порядку займалися миротворці ООН. Вони ж чинили військовий опір кхмерам, що періодично вилазили з джунглів постріляти селян, які підтримували нову владу.

От за таких невеселих обставин пройшли перші вільні вибори в Камбоджі. Демократія ж, як відомо крокує по планеті і без виборів ніяк. Втім виникла проблема. Після геноциду в країні практично не залишилося грамотних людей здатних прочитати назви партій в бюлетені. Селяни могли ставити лише галочки. Зрештою зійшлись на тому, що вибори по великому рахунку все одно, що лотерея. І кожна партія мала репрезентувати в бюлетені себе гербом, невеликим малюнком, що її символізує.

Отак неграмотні камбоджійці на перших своїх вільних виборах голосували хто за пташечку, хто за каганчик, що символізував світло, сковорідку, що означає начиння в кожну оселю, плуг, око, якісь овочі чи квіти …

Якщо задуматися, наші українські вибори десь в такому ж зародковому стані і знаходяться, хоч вони вже надцяті за ліком. В зв’язку з тим, що жодна з партій за стільки років незалежності не мала історії успіху, як і вся держава вцілому (бо усі партії влади до наступних виборів разом в своїм вождем сходять нанівець) вибори наші щоразу, як перші. Нові (чи оновлені) партії йдуть з новими кольорами, шрифтами, обіцянками-цяцянками та new страшилками. А виборець, наївно думаючи, що розібрався, бо вміє читати, йде… і голосує, при всій повазі до нього, по-камбоджійськи… За ту картинку, яку йому намалювали…

Так працює демократія…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.08.2019 06:10  Костенюк => © 

Народи різні, аде суть одна:
веселі вибори, коли війна!

 10.08.2019 21:48  Каранда Галина => © 

Пізнавально...

 10.08.2019 20:45  Каллистрат => © 

Да-а.... было дело. Помню этих ребят - Пол Пота и Иенг Сари. Мотыгами людей убивали. Без счёту. И всё под красной звездой либо под серпом с молотом. Ну и времечко же было , то хунвейбины, то красные кхмеры и все за счастье народа.
А демократия, что ж демократия, демократия дело хорошее, но недешевое и не для бедных.
О нас... да у нас тут какое-то клановое средневековье ))) Ну, правильно, когда в советской школе спрашивали почему в Европе средние века, а у нас Древняя Русь, так объясняли просто и ясно - потому что отсталые)))
Некоторые политологи, так те начинают уже вслух Фукидида цитировать и всё о наших предках - скифах. Мол де по отваге и храбрости им не было равных среди местных народов, а вот по благоразумию и по пониманию житейских дел были в конце списка ))) Но, то о скифах.
А что можно сказать о нынешних, если они семьдесят лет кряду пытались одушевить иудейский призрак коммунизьма, вот оно нам надо было ?! ))) Да и "...вышли мы все из народа, дети семьи трудовой..."
Так что по факту: то ли охлократия, то ли дымократия, а большинство так и вообще сходится на - дерьмократии.
Карма что ли такая )))
Но как говорят поклонники Заратустры - "заграница нам поможет ! " )))