Серіал "Чорнобиль" очима військового експерта
Хайп по серіалу «Чорнобиль» від HBO закінчився, тож переглянув його і я.
Вцілому гуд. Правда склалося враження, що персонал станції складався з якихось тупих недовчених негідників під керівництвом гей-гоп керівників з «шабельками наголо». Якби там не було, натяк на «дідівщину» всередині колективу чи поведінка Дятлова, що розкидається інструкціями та постійно тримає колег в напрузі, певно в певній мірі художня вигадка для надання фільму відповідного ефекту. Бо навряд чи там зібралися в ту ніч одні бевзі, що вперше отримали в руки штурвал ядерного Титаніка. Та й функціонування станції – це далеко не щоденне ходіння по лезу бритви. Якби так було ніхто б там довго не працював взагалі, а в найкращому випадку щорічно проходив курс терапії в штатній психушці при АЕС.
Це була звичайна буденна праця, що потребувала підвищеної кваліфікації. І абсолютна більшість працівників її мали. Плюс один-два новачки (молоді спеціалісти), що так чи інакше повинні були десь набути досвід роботи, щоб стати професіоналами.
Експеримент, який вони проводили по підвищенню безпеки (звучить цинічно, але так воно й було) станції, був класичним технічним завданням. Який, до речі, проводився до 26 квітня 1986 року, кількаразово, хоча й невдало. На підприємстві просто так відмовитися від планових профілактичних заходів річ не така проста, як здається. Хто працював – в курсі. Тому, хоча й зі зміщенням термінів, що потягло за собою зміну умов проведення експерименту, працівники зробили те, що мали зробити. Зрозуміло, що по ходу були підозрілі сигнали, як от раптове падіння потужності реактора, які могли б стати причиною призупинення подальших дій. Але ми, глядачі не володіємо історією функціонування цих апаратів. Можна припустити, що Дятлов і раніше у своїй кар’єрі спостерігав такі нештатні ситуації, до яких з часом звикли і сприймали, як глюки (до прикладу). Окрім цього у них завжди була кнопка АЗРК-5 - шатдаун реактора, що схожа на ту, що Ви натискаєте на системному блоці свого ПК. Тому думаю, якщо в разі чого системний блок, який ви вимкнете, раптом здетонує, навряд чи Ви погодитесь, що це Ваша вина. Дятлов теж так не вважав, про що слушно зауважив у своїй книжці, яку написав перед смертю.
Втім хочеться сказати про інше…
ЧАЕС зазнала теплового вибуху від моментального випаровування води, що мала охолоджувати реактор, а не ядерного. Він був настільки потужний, що стінки реактора і все його начиння, в тому числі графітові стержні, розлетілися по дахах і подвір`ю станції, оголивши активну розжарену частину.
В результаті на протязі тижня чи навіть більше, аж поки реактор сяк-так не закидали бетоном, ця активна частина розпеченого урану та різних похідних радіоактивних домішок, що є уламками розпаду атома того ж таки урану, вільно підіймалася в повітря і вітром розносилися по території, куди він дув. Рудий ліс - це і є основний напрямок цього випаровування в перші найактивніші дні. За словами Легасова в серіалі процес виглядав так: «Кодні 24 години з реактора вилітало радіоактивних решток еквівалентних забрудненню від зірваних 48 атомних бомб». Підозрюю хіросімських. Інтернет пише різне, але певно десь 400-500 таких бомб з реактора випарувалось і осіло довкола. З них якась частина розлетілося по жменьці по всьому світу, але найбільше звичайно постраждала 30-км зона (31 км теж навряд чи вже гуд).
З точки зору мислячих людей це була нечувана трагедія, але з точки зору військових аналітиків, що відповідають за стратегічне використання ядерної зброї, аварія ЧАЕС дала масу приводів для роздумів. А з часом, боюсь, могла надихнути на нові ідеї, щодо використання їх на практиці, що до цього часу видавалося неможливим.
Причина в тому, що роздивляючись захоплюючі відео чорнобильських туристів в зоні відчуження та При́пяті, можна дійти висновку, що не такий чорт страшний, як його малюють. Військовим плювати на гуманізм. Під час планування реальних бойових дій, їх завдання мінімізувати втрати власних збройних сил та максимально дезорієнтувати супротивника. І, якщо супротивник, будучи тактично грамотним, чисельним та підготовленим, а тим більше якщо він не володіє ядерним потенціалом, використання невеличких ядерних боєголовочок заради примусу його до миру чи деморалізації засіб аж ніяк не зайвий. Поки абсолютна більшість не вірить в використання ядерної зброї для бомбардування густонаселених міст, прагматично вказуючи на їх не гуманність в нашу «гуманну» епоху, ніхто не ж забороняє використовувати їх, як примус до капітуляції умовних фашистів, обстрілюючи малонаселені або взагалі незаселені регіони в глибокому тилу. Крім того, за словами все того ж Легасова на одному з відео з 80-х, радіація в певних дозах може навіть бути корисна для здоров`я. А, якщо через якихось 10-20 років там можна гуляти й вирощувати моркву, то й подавно. Принаймні Гітлеру, який мислив масштабами тисячолітнього рейху, такий розвиток подій видався б просто смішним.
Теперішній розпад договорів про нерозповсюдження ядерної зброї та ракет малої та середньої дальності – це одне з дверей, що відкривається саме до такого подальшого розвитку подій. А нещодавній вибух ракети з ядерним двигуном "Буревісник" в Росії, дзвіночок, що в епоху «гуманізму» махати дубинкою дехто уже готується всерйоз.
Прогнозувати подальший розвиток подій важко. В зв’язку з новим витком технічного прогресу відповідальність перед політиками за їх діяльність на даний час виняткова, а хиткий баланс сил з минулого розпадається на очах. Використання такої зброї в Європі виключити неможливо, але напевно перші проби пера зможемо поспостерігати десь у замерзлій безлюдній Арктиці, війна за яку, як прогнозують справжні військові експерти, а не фейкові, як я, уже не за горами.
