06.10.2019 18:34
Без обмежень
11 views
Rating 5 | 4 users
 © Чарновський Ян

Ґжеґож Свірговський, гетьман з 1574 по 1576 рік

Розділ 6

Історія Козаків

Незабаром, після початку очільництва Свірговського над урядом України, депутати Молдавії прийшли від їх господаря Яна на ім`я Вірменин із проханням допомога проти турків. Господар вже звертався до тодішнього польського короля Генріха Валуа, але той відмовив йому. Тепер же, скориставшись від’їздом короля до Франції (P.S.: Польща залишилася без короля при живому королі), він пішов до гетьмана. Свірговський отримав дозвіл Речі Посполитої і вирушив разом зі своїми козаками на допомогу.

Дізнавшись про наближення гетьмана, молдавський господар виїхав йому назустріч із боярами і зустрів його гарматним залпом, потім повів його в намет, підготовлений для себе, та запросив на бенкет. Після обіду замість десерту молдавани передали півмиски, наповнені дукатами, сказавши козацьким старшинам: Вони дадуть вам відпочинок після бурхливого маршу і змиють з вас пил подорожі.

Але козаки гордо відповіли:

- «Ми прийшли на вашу землю не заради золота, а для слави та битв з ворогами християнства. Замість золота ми з радістю приймемо угорське вино і при ньому забудемо про дніпровські води».

Господар наказав привезти козакам шість бочок.

23 квітня 1575 р. гетьман вперше зустрівся з турками біля міста Сорока на Дністрі навпроти Чехінувки, наголо розбив ворога, взяв у полон їхнього головнокомандувача Кара Мустафу, а також багатьох знаних урядників, і відправив їх назад до Польщі із здобиччю.

Потім, взявши з собою 6000 молдаван, Свірговський поїхав до Брацлава, де біля міста стояв турецький табір. Гетьман наказав погасити усі вогні у своєму таборі, вночі він вишикував війська і перед світанком вдарив на турків, розбив і забрав собі увесь їх обоз з усіма припасами. Незважаючи на чотириденну облогу та напади, місто захищалося відважно.

Проте на допомогу розбитим військам прийшло шістнадцять тисяч турків. Свірговський перетнув їхній шлях і в єдиному бою розбив, поклавивши 7000 трупів. Звідти він направив свій переможний марш до Белграду на Дністрі, спалив предмістя, вирізав частину гарнізону, який здійснив проти нього вилазку, і повернувся до Молдови в 1576 році. Тут він розділив своє військо на два. Одне під командуванням Сави Ганжи, колишнього полковника, відправив до Бухареста; інше під командуванням самого гетьмана пішло до Голакома. Одночасно було відправлено посланців до кошового на Запоріжжі, щоб той повів свою піхоту до Чорного моря та не пропустити турків на Дунай та Дніпро. Бо гетьман очікував, що бусурмени, дізнавшись про поразки своїх військ, надішлють їм підмогу водою. Запорожці, кочуючи морем поблизу гирла цих двох річок, перехопили судна з підкріпленням, військами та припасами, і ввійшовши в Дунай, спалили прибережні укріплення та містечка.

Тим часом гетьман і Ганжа вільно ходили по Молдавії та Волошчизні і в кожній зустрічі з турецькою армією вони виходили переможцями.

Але щастя гетьмана та господаря наприкінці року закінчилося. Турки, побачивши невдачі своєї тактики, вирішили використати золото. Господар дізнавшись, що султан, щоб виправити свої чисельні поразки, відправив свої війська до Молдови, доручив боярину Черневичу разом з 12 000 військ прямувати до Дунаю, спостерігати за противником і не допустити його переправи. Але Черневич, спокусившись на 30 000 цекінів, пропустив турків без будь-якого опору і повідомив господаря, що їх лише 30 000.


Цекін (іт. zecchino [dzekˈkiːno]) - золота італійська монета емітована в Венеції (Італія) від 1284 по 1797 рік.

 

Через кілька днів дві армії зустрілися. Черневич при першій атаці перейшов на ворожу сторону, господар був оточений і взятий в полон. Зрештою його прив’язали до двох верблюдів і розірвали.

Козаки захищалися відчайдушно і з усього війська їх залишилося живими лише 250, а з них 16 разом з гетьманом, знемагаючи від втоми і ран, потрапили в полон, де й померли в тюрмі. Бо турки призначили такий величезний викуп за Свірговського та його товаришів, що не було змоги зібрати таку велику суму.

Тим часом татари, скориставшись з стану безкоролівства у Польщі та відсутністю так страшного для них козацького гетьмана саме ім’я якого могло зупинити їхнє бажання грабувати, напали на Волинь. Запорожці, попереджені про їх напад гучним перельотом чисельних птахів, повідомили про це князя Острозького. Литовський гетьман якомога швидше зібрав козаків у Києві, Каневі та Черкасах, злився з запорожцями та поспішив проти наїздників.

Татари були вже на Дніпрі. Підкравшись до них через хащі та очерети, козаки вдарили по їх табору. Серед нападників виникла жахлива паніка, вони почали відступати, а козаки переслідували їх, коли раптом на відкритому полі татари побачили наскільки мізерна армія їхніх ворогів. Вони швидко перегрупувались та вдарили по них. Незважаючи на мужність козаків, татари їх розбили і без подальшого опору вільно вторглися на Волинь, забравши в неволю більше 50 тисяч найбільш працездатних людей, величезну кількість овець, великої рогатої худоби та коней.

Так закінчилося так щасливо розпочате гетьманство Ґжеґожа Свірговського.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Суворий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо