Захар Беркут - екранізація 1971 року з переглядом онлайн
В український прокат виходить "Захар Беркут" і зрозуміла річ треба йти. Але перед тим варто нагадати собі, а можливо й вперше переглянути ще одну чудову екранізацію цього бестселера Івана Франка від кіностудії Олександра Довженка з 1971 року. Безперервні краєвиди Карпат та чудові актори: Кость Степанков, Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Антоніна Лефтій, Іван Гаврилюк, Василь Симчич, що зіграв суворого та безкомпромісного Захара Беркута. До всього цього українська озвучка та чудова "застільна пісня" від Дмитра Павличка, що був автором сценарію картини.
В 1223 році руське вісько зазнало повної та нищівної поразки на Калці (поблизу Азовського моря) від регулярної армії Чингісхана на чолі з Субудай-багатуром, відданим десятитисячником всемогутнього монгольського хана. Ця битва мала стратегічний характер. Київські князі відгукнулися на прохання кипчаків доєднатися до спроби зупинити нову військову силу зі сходу, яка замахнулася на їх степи. Союз мав стратегічний характер, але сили все одно були нерівні. Руського війська фактично не стало, а Тугарин Вовк, антогоніст Захара Беркута, за задумом Франка й був тим, хто цю поразку спричинив зрадивши.
Як би там не було, але монголи свій успіх не розвинули. З незрозумілих причин вони зникли на довгі 13 років. За цей час Чингісхан помер (1227 рік). Але перед смертю він поставив перед нащадками єдине завдання: розширювати його імперію надалі. Його сини розділили її на чотири частини (північ - чорна, південь - червона, схід - синя, захід - біла). Центр, де знаходився хан, отримав колір золотий. В напрямку Русі була біла частина монгольської імперії. В 1237 році (а можливо ще 1236) внук Чингісхана Бату-хан разом з досвідченим Субудай-багатуром, який уже тут бував, вирушили розширювати свою імперію на Захід.
Далі виникла цікава плутанина з оцінкою чисельності війська. Історики говорили про 500, 300, 150 тисяч високомобільних вершників. Але сучасні спроби реконструювати події вживу досі заводять усіх в тупик. Справа в тому, що монголи активно розвивали наступ на Русі в зимовий період, коли могли переміщуватися болотами та вільно долати річки. В екранізації це теж добре видно. Але при цьому геть незрозуміло, де вони брали провіант для такої кількості коней. Плюс точно відомо, що кожен вершник володів мінімум трьома особистими кіньми. Тому хочеш не хочеш, але в кінці кінців довелося погодитись, що Русь захоплювала максимум 30 000 тисячна монгольська кіннота, з невеликим домішком татарви з уже захоплених ними земель в Азії.
Зрозуміло, що навіть на той час це було не так багато і в принципі протистояти їм було можна. Але, як погоджуються усі, внутрішня столітня гризня між князями та взаємні образи спричинили ситуацію, коли монгольський бліцкриг являв собою почергове захоплення окремих великих міст-фортець, що замість консолідації запекло ворогували між собою.
Перший удар Бату-хан наніс по тій частині Русі, що з часом перетворилося в Московію. Рязань, Москва, Володимир, а з ними ще 14 міст сипалися один за одним в скаженому темпі. Більішсть міст були спалені вщент, а населення вирізане.
З 1239 - 1242 монголи вдарили по центральній та південній Русі. Було спалено усі міста на Лівобережній Україні включаючи Київ, а бліцкриг продовжився. Щупальці орди сягнули аж Галичини, де було знищено Теребовлю, та Волині (постраждав Володимир-Волинський), і спрямували свої ударні групи на Європу.
І десь у вузькому гірському непрохідному місці Карпат поруч з Тустанню їх зупинив Захар Беркут зі своїм нечисельним загоном...
Приємно було побачити і не раз в кадрі фільму бескиди з Тустанського заповідника, в якому пощастило побувати цього літа. Капищ поганських богів там зараз ніби немає, але в фільмі усе виглядає дуже натурально.
Кілька свіжих кадрів з місця зйомок.
Обираючи сайт для перегляду "Захар Беркут" (1971) будьте обережні з мовою озвучки. Окрім української є багато русифікованих копій для загального радянського прокату. На цій сторінці вибрано з youtube саме українське кіно з можливістю дивитися онлайн.
І звичайно після цього можна переглянути щось свіже зі спецефектами, з якими у далекому 1971 було не так густо, але вражала масовка, декорації та неперевершена гра акторів.
Приємного перегляду.
