11.10.2019 13:01
Без обмежень
17 views
Rating 5 | 3 users
 © Суворий

Захар Беркут - екранізація 1971 року з переглядом онлайн

В український прокат виходить "Захар Беркут" і зрозуміла річ треба йти. Але перед тим варто нагадати собі, а можливо й вперше переглянути ще одну чудову екранізацію цього бестселера Івана Франка від кіностудії Олександра Довженка з 1971 року. Безперервні краєвиди Карпат та чудові актори: Кость Степанков, Іван Миколайчук, Борислав Брондуков, Антоніна Лефтій, Іван Гаврилюк, Василь Симчич, що зіграв суворого та безкомпромісного Захара Беркута. До всього цього українська озвучка та чудова "застільна пісня" від Дмитра Павличка, що був автором сценарію картини.

В 1223 році руське вісько зазнало повної та нищівної поразки на Калці (поблизу Азовського моря) від регулярної армії Чингісхана на чолі з Субудай-багатуром, відданим десятитисячником всемогутнього монгольського хана. Ця битва мала стратегічний характер. Київські князі відгукнулися на прохання кипчаків доєднатися до спроби зупинити нову військову силу зі сходу, яка замахнулася на їх степи. Союз мав стратегічний характер, але сили все одно були нерівні. Руського війська фактично не стало, а Тугарин Вовк, антогоніст Захара Беркута, за задумом Франка й був тим, хто цю поразку спричинив зрадивши.

Як би там не було, але монголи свій успіх не розвинули. З незрозумілих причин вони зникли на довгі 13 років. За цей час Чингісхан помер (1227 рік). Але перед смертю він поставив перед нащадками єдине завдання: розширювати його імперію надалі. Його сини розділили її на чотири частини (північ - чорна, південь - червона, схід - синя, захід - біла). Центр, де знаходився хан, отримав колір золотий. В напрямку Русі була біла частина монгольської імперії. В 1237 році (а можливо ще 1236) внук Чингісхана Бату-хан разом з досвідченим Субудай-багатуром, який уже тут бував, вирушили розширювати свою імперію на Захід.

Далі виникла цікава плутанина з оцінкою чисельності війська. Історики говорили про 500, 300, 150 тисяч високомобільних вершників. Але сучасні спроби реконструювати події вживу досі заводять усіх в тупик. Справа в тому, що монголи активно розвивали наступ на Русі в зимовий період, коли могли переміщуватися болотами та вільно долати річки. В екранізації це теж добре видно. Але при цьому геть незрозуміло, де вони брали провіант для такої кількості коней. Плюс точно відомо, що кожен вершник володів мінімум трьома особистими кіньми. Тому хочеш не хочеш, але в кінці кінців довелося погодитись, що Русь захоплювала максимум 30 000 тисячна монгольська кіннота, з невеликим домішком татарви з уже захоплених ними земель в Азії.

Зрозуміло, що навіть на той час це було не так багато і в принципі протистояти їм було можна. Але, як погоджуються усі, внутрішня столітня гризня між князями та взаємні образи спричинили ситуацію, коли монгольський бліцкриг являв собою почергове захоплення окремих великих міст-фортець, що замість консолідації запекло ворогували між собою.

Перший удар Бату-хан наніс по тій частині Русі, що з часом перетворилося в Московію. Рязань, Москва, Володимир, а з ними ще 14 міст сипалися один за одним в скаженому темпі. Більішсть міст були спалені вщент, а населення вирізане.

З 1239 - 1242 монголи вдарили по центральній та південній Русі. Було спалено усі міста на Лівобережній Україні включаючи Київ, а бліцкриг продовжився. Щупальці орди сягнули аж Галичини, де було знищено Теребовлю, та Волині (постраждав Володимир-Волинський), і спрямували свої ударні групи на Європу.

І десь у вузькому гірському непрохідному місці Карпат поруч з Тустанню їх зупинив Захар Беркут зі своїм нечисельним загоном...

Приємно було побачити і не раз в кадрі фільму бескиди з Тустанського заповідника, в якому пощастило побувати цього літа. Капищ поганських богів там зараз ніби немає, але в фільмі усе виглядає дуже натурально.

Кілька свіжих кадрів з місця зйомок.




Обираючи сайт для перегляду "Захар Беркут" (1971) будьте обережні з мовою озвучки. Окрім української є багато русифікованих копій для загального радянського прокату. На цій сторінці вибрано з youtube саме українське кіно з можливістю дивитися онлайн.

І звичайно після цього можна переглянути щось свіже зі спецефектами, з якими у далекому 1971 було не так густо, але вражала масовка, декорації та неперевершена гра акторів.







Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.10.2019 02:53  Борис Костинський => © 

О, польське кіно! Я давній фанат польського кіно! Маючи отаких грандів режисури, як Кшиштоф Кесльовський та Агнешка Холланд, не кажучи вже про реальне СВІТОВЕ ЯВИЩЕ - Анджея Вайду, запросто можна казати про те, що кінематограф Польщі входить до найкращих кіноіндустрій світу, разом із США, Великою Британією, Францією та Італією. Як на мене, то поляків суттєво цікавіше дивитися, ніж німців чи там скандинавів. В часи СРСР польське кіно давало колосальне задоволення, бо, на відміну від радянського, було реально модерновим та яскравим. У поляків був секс і вони вміли робити яскраві стрічки. У соцтаборі тільки ЕнДеЕрівська DEFA, сяк-так, могла тягатися з Польщею. 

 12.10.2019 23:58  © ... => Борис Костинський 

Як добре вийшло... Я останнім часом для розширення кругозору буваю на показах в клубі польського кіно. Саме так поляки і роблять. Малобюджетні фільми про наболіле, але щоразу залишаєш кінотеатр під враженням. Думаю така стратегія найбільш правильна.

 12.10.2019 22:42  Борис Костинський => © 

Згоден - національне кіно має, перш за все, орієнтуватися на націю, котра живе на території, де це кіно знімалося. Але нова версія "Захара Беркута" має головних акторів - іноземців і спів-режисера - з-за кордону теж. Тобто, як я зрозумів, центральною метою створення цього фільму була мрія прогриміти у світі. От старий "Захар Беркут", котрий я, завдяки Вашій люб`язності, вчора подивився ВПЕРШЕ в моєму 59-річному житті, мав метою суто українського кіноглядача. І це, незважаючи на те, що фільм, як для 1971-го ...

 12.10.2019 20:38  © ... => Борис Костинський 

В країні повинно зніматися кіно для власного глядача. І це не обовязково мають бути високобюджетні блокбастери. Про стосунки, алкоголізм, наркотики, історію, війну... Те, що в нашому контексті зрозуміле нам і можливо геть нецікаво людям чужим.

Дякую, що прочитали.

 12.10.2019 19:24  Микола Щасливий 

Трейлер активно крутиться в рекламі youtube... 

 12.10.2019 03:47  Борис Костинський => © 

Дякую за цікаву інформацію! Судячи з трейлеру, версія нового "Захара Беркута" не стане якимось явищем у світовому кіно. Фільмів на історичну тематику в усьому світі щороку знімається дуже багато. Аби фільм прогримів та став блокбастером потрібна купа грошей, режисер-ОСОБИСТІСТЬ та майстерна розкрутка. Нічого такого у нового "Захара Беркута" немає. Але в українському прокаті ця стрічка, без сумніву, стане №1 в цьому році. Один тільки саундтрек від "Океану Ельзи" приманить до кінозалів натовпи фанів Славка Вакарчука. А тут ще і отакі рубки та отака епіка! Певний глядач буде і за кордоном. Але тут сподіватися на аншлаги я би не став, бо голлівудські історичні екшени в любому випадку будуть і яскравіше, і цікавіше. 

Публікації автора Суворий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо