20.03.2020 20:27

лише 18+

194

2 | 2

 © Газета «Свобода»

Інфлюенца 1918 року в США: свідчення очевидців

жовтень 1918 року

• Наслідки інфлюенци в Юті.
• Як встерегтися інфлюенци.
• Інфлюенца нищить ціле місто.
• Інфлюенца в Трентоні.
• Смертність в Парижі.
• Інфлюенца в Нью-Йорку.
• Інфлюенца в Канаді.
• Інфлюенца шириться далі.

Наслідки інфлюенци в Юті.

Штат Юта, а особливо його міста Солт-Лейк Сіті і Огден є заражені інфлюенцою; шпита­лі переповнені, число хворих збільшується чимраз; з дня на день все більше дається відчу­вати брак лікарів. Школи, цер­кви і театри позамикані; місто виглядає мертве. Професорки стали.до помочі хворим. Майже всї церкви перемінено у шпита­лі. Протягом трьох тижнів в Огдені було 1000 випадків занедужання, з них 30 смертельних. Тепер потрохи дощі переходять, а у горах сніг упав; сподїваються отже, що ранні приморозки знищать трохи цю недугу.

Українцїв в Огдені лише двох: один самотній, а другий жона­тий, старший в літах. Можливо, що є десь більше, але я не знаю.

В . Б.

Як встерегтися інфлюенци.

Епідемічна інфлюенца, яка поширилася тепер на цілий світ і через це прибрала назву інфлюенци пандемічної, змагається у США з дня на день. Навіть, Канада вже заражена нею. Але ця інфлюенца, як кажусь лікарі, не є небезпечною, і від неї можна легко врятуватися, коли лише хворий вдасться завчасно до лі­каря. Є вона звичайний гри­пом, з той лише різницею, що має сильніші бацили ніж інші недуги. Сама інфлюенца, як сказано вище, не є небезпечною; зате наслідки є небезпечні. Коли хворий на інфлюенцу не вдасться вчасно до лікаря, йому грозить запалення легень, на що ратунку нема. Др. С. Фрідман, лікар каже, що в 104 хворих його пацієнтів ані один ще не помер. І ця недуга бушувала тут в 1889 роцї.

Як встерегатися від інфлюенци? Перш за все треба держати порядок в хаті; вимива­ти часто підлоги; держати вік­на відкриті, вимивати начиння кухонне горячою водою, не дозволяти аби воно стояло не­мите, бо тоді мухи сідають на нього і це дуже легко може за­нести до хати недугу; вимива­ти руки перед кожною їдою; вимивати уста по кожній їдї; не плювати на підлогу, бо на це є плювачка; взагалі тримати в хатї взірцевий порядок.

Інфлюенца нищить ціле місто.

З Пітсфілд, Массачусетс, доносять нам: — В нашім містеч­ку інфлюенца так розпаношилась, що коли потриває ще кілька тижнів, то не знати, що з нами станеться. Народ гине як день так і ніч. Не стає домо­вин, не можно навіть дочека­тись дозволу на вивіз трупа на цвинтар, так всюди повно їх є. Міські і приватні шпиталі та трупарнї переповнені трупами. Місто пригноблене. По фабри­ках бракує людей. Багато українцїв вже є у шпиталі, а в деяких родинах всі хворі і годі дістати лікаря. З українців досі ще ніхто не помер. Ми мали відіграти представлення „Тимко капрал", але міська влада заборонили, замкнувши всі те­атри, школи і т. п. Не вільно відбувати ніяких зборів, ніяких віч. Ми хотіли зробити віче в справі четвертої Позички Сво­боди, але не можна було, бо те­пер ніхто нічим не цікавиться. Кожен думає лише про смерть. Місто мертве, та й я, ко­ли це пишу, не чуюся цілком здоровим.

Інфлюенца в Трентоні.

Пишуть нам пошесть досягнула і наш Трентон — столицю штату Нью-Джерсі. Життя тут завмерло, ца­рить гробова тиша, в кождім домі шпиталь, .докторів не можна дістати, шпиталі переповнені. Трупи лежать но 6—7 днів не ховані. Великий брак гробарів, домовин цілком нема, брак місця на цвинтарі. Погребники працюють як день так ніч. Вночи збивають по пивницях прості скрині з дощок вроді труни. Рано можна ба­чити на хідниках цілі стоси та­ких трун, а до вечеро вже ані одної нема. Одним словом ска­зати: смерть має своє жниво.

Поглянути на вулицю - нічого нема, не чути, не видно. Лиш денеде покажеться схорована постать, яка йде до аптеки по медицину. На дверях домів бачиться часто то білі то чорні шарфи — знак смерті. Вітер колише тими шарфами і нена­че дає до пізнання живим істо­там: Чекай! І тобі так буде! Трупів не ховають публічно, ані дзвона не чути. Мерців не вільно виставляти наї публічний вид. Школи, церкви, театри і салони позамикані. Практика показує, що горілка і часник грають тут велику роль, але що-ж, коли горілки не можна дістати, бо всі шинки замкнені. Фабрики тут дуже слабо йдуть: половина робіників не робить через слабкість. — Василь Гасій.

Смертність в Парижі.

З Парижа, французької столиці, доносять, що там епідемічна інфлюенца з кожним днем змагається. Протягом тижня 23-30 жовтня було 1263 випадків смерті з причини інфлюенци. З померших було 446 чоловіків і 817 жінок, а 900 з померлих було в віцї між 20 та 50 роком житя. В тижні попереднім було 880 випадків смерті на інфлюенцу.

Інфлюенца в Нью-Йорку.

Хоч Нью-Йорк є найбільшим містом на світї, то й інфлюенца має там неабияке жниво. Лиш одного дня (в п`ятницю, 8. б. м.) захворіло в тім місті 4.930 осіб, а вмерло 383. В той самий день було там недужих на запалення легень 588 осіб, а вмерло на цю недугу 313. В суботу ввечері на однім з ньюйорських цвинтарів (не рахуючи кількох інших) було 1.500 непогребаних трупів, бо нема довільного числа гробарів. Заангажовані гробарі працюють по 10 годин день, побирають за свою роботу $10 на день, а однак не можуть дати собі ради. Похоронів є таке велике число, що вже й автомобілів уживають замість караванів. Свояки і приятелі померлих мусять їхати на цвинтар трамваями.

Інфлюенца в Канаді.

Іспанська інфлюенца поширила ся по цілій Канаді. У Ванкувер захворіло в однім дні 149 осіб, а вмерло 2. В Гамілтоні захворіло 72, вмерло 6. У Вініпегу захорувало 72, вмерло 2. В Отаві вмерло 33, а в Торонто 452 осіб. Епідемія лютує далі в Монтреалі і в Квебеку. В Монтреалі вмерло в пятницю (18. б.-м.) 163 осіб. Третина меньших міст провінції Онтаріо доносить, що там декуди занедужала третя частина мешканців. Кінгстон має 4.000 випадків, а Страдфорд понад 2.000. Театри позамикано у так многих містах, що театральні компанії занехалн зовсім свої тури.

Інфлюенца шириться далі.

Публічне Здоровляне Бюро США у Вашингтонї оповіщує, що епідемія іспанської інфлюенци шириться далі по цілій державі. Зараза перикинулася тепер на штати узбережжя Тихого океану, як про це доносять звіти з Каліфорнії, де занедужало багато людий. З новою силою лю­тує та пошесть у південих штатах. У Масачусетсі і в інших штатах починає йти до ліпшого. У самій столиці США положення дуже серйозне з причини велико­го перелюднення. Власті напи­рають на президента, аби він видав прокламацію, в якій ма­ло би бути доручення, щоб до Вашингтону приїзджали тільки ті люди, яких справи тісно зв`язані з воєнними потребами.

Кажуть, що др. Бонімі, який є головою поліклінічного шпи­талю в Нью-Йорку, буде закликаний до Вашингтону, щоби защепив президентові сиворотку проти іспанської інфлюенци.