Тричі по три, або коротко про людське життя
з рубрики / циклу «Слово на С»
Людське життя можна порівняти з літературним твором: воно має план форми і план змісту. Форма – це кількість відпущених Богом років, переломні моменти, стиль життя. А зміст – це основні засади, на яких ґрунтується життя загалом, його ідея і проблематика. Кожна людина наповнює форму свого життя тим змістом, який відповідає її походженню, вихованню, а отже – світоглядним позиціям. Але існують універсальні для всіх людей елементи, які в сукупності визначають зміст життя.
Найголовнішими з них, на мою думку, є любов, доброта, гідність. Без цих категорій і їх елементів життя було б позбавлене змісту.
Любов – це основа основ, це дар Божий і його заповідь людям. З любові почалося життя на землі, завдяки їй людство ще досі не знищило себе. Любов як всеохопний феномен повинна бути основою змісту життя будь-якої людини.
Доброта не заперечує ненависті і злості, вона дає змогу перебороти в собі ці почуття, перетворити їх в милосердя, прощення, любов. Добра людина має право злитись і ненавидіти, але лише якусь мить, поки ці емоції не почали руйнувати її моральність, поки вона має благородну мету.
Гідність – це невід’ємний елемент змісту життя кожної людини, це її опора в складних і суперечливих ситуаціях, це якість, яка повинна визначати стиль життя кожного. Без гідності ти не вартий поваги, не вартий звання Людини.
Обираючи змістове наповнення свого життя, кожен повинен прозоро, невикривлено усвідомлювати значення цих категорій, не перетворювати їх на псевдолюбов, псевдодоброту і псевдогідність.
Із цих категорій виростають похідні, не менш важливі, без яких життя було б пустим: дружба, родина, свобода.
Дружба і родина – тил людини у протистоянні з труднощами повсякдення. Людина – не кішка, яка може жити сама собою. Їй потрібне родинне тепло і дружня підтримка, розуміння і можливість самій любити і піклуватися про когось.
Свобода – це можливість чинити за своєю волею, але не всупереч моралі. Свобода людини є і її обмеженням, але без неї життя втратить сенс.
Говорячи про зміст життя, не можна забувати про те, що смислу йому надають не лише глобальні категорії, а й найменші дрібниці, які, наче блискітки інею у морозному повітрі, роблять життя яскравим і неповторним. Я вважаю, що життя наповнене змістом лише тоді, коли ми цінуємо речі не за вартістю, а за значенням, робимо як думаємо і говоримо як відчуваємо, пам’ятаємо про минущість, швидкоплинність і неповторність кожної миті.
Черкаси, 2012 рік, десь весною