Лист

Вибір за тобою

 15.02 © Павлюченко Любов

Дорога Людино!
Я звертаюся до тебе не для того, щоб прославитись, а для того, щоб ти був спасен...

Представьте, что мы можем создать наше будущее. Будущее в котором вы сможете свободно дышать и гулять в бескрайнем зелёном поле. Смотреть на синею гладь океана. Но как же этого добиться? Как добиться этой свободы, на какие жертвы нужно пойти, что бы в итоге получить новый дивный мир?

5 | 4

Літо, спорт, сморід...

 29.06.2019 © Суворий

Минулого року десь о цій порі зайшов на легкоатлетичний стадіон подивитися на змагання. Всеукраїнські чемпіонати у нас тепер трапляються частенько після реконструкції місцевого стадіону. Товариш приніс книжку Лорана Біне "Голову Гіммлера звуть Гейдріх", яку читаю до цих пір.

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію.

5 | 6

Привіт?

 11.05.2017 © Твоя Світла

Ти завжди казав, що я приворожила тебе зеленими очима. Я завжди казала, що кохаю не тебе, а твою гітару. Неправда, я любила її лише тоді, коли вона була в твоїх руках.

5 | 7

Ми тебе не скривдимо 18+

 28.04.2017 © - Таня -

З моди виходять щирі листи. Більше того - листи, як такі. Усе перетворюється на внутрішні діалоги з самим собою.

Я так давно тобі не писав.
Ці листи вже така рідкість, що, мабуть, їм вже місце під склом в музеях.

5 | 1

Зустріч

 05.02.2017 © Амальгама

Дерев’яні солодатики стали цілком живими, а інколи й ні, побратимами, в «козаків-розбійників» вже не пограєш, тільки в «війну», правда ця гра вже зовсім набридла, замість халабуд на дереві тепер реальні окопи, а рогатка вже давно стала вогнепальною.

Знаєш… насправді я найбільше любила не дощ, і навіть не коней. Так, вони часто були головними моїми захопленнями, але зараз…

5 | 4

У невідомість

 01.05.2016 © Олександра

Я не знаю, хто ти.
Я пишу тобі лист.
Я так скучила сильно.
Вже не так, як колись.

5 | 6

Спалений лист

 04.03.2016 © Амальгама

Ти такий далекий, і все ж такий близький... Ближчий, ніж будь-хто інший...

Ти заблукалий пілігрим, зраджений мною і цілим світом. Кудись ішов, накинувши майже пустий рюкзак на плечі, до чогось прагнув, був моєю особистою полярною зіркою, яка вказувала правильний шлях. Змінював пори року, морозив серця, запалював ліхтарі нічного міста.

5 | 2

Не відпускай мене

 06.12.2015 © Ольга Шнуренко

Забула про гріховне і тілесне,
Немов мережка, все моє життя,
Минуле вже ніколи не воскресне

І я, Тобою змінена й та сама, і далі, являюся Тобі у кожнім сні, Твоєю дОлею, Твоєю Україною, Твоєю…

Добрий день, друже!

 24.04.2015 © Георгій Грищенко

Ось ми, здається, дійшли, докульгали, доповзли, дотягнули ще до одного нового року, довіряючи своїм лікарям і ковтаючи по ходу пігулки від різних хвороб, що насідають на нас із причин і без них.

Привіт! ))... і якщо поспішаєш - бувай....вибач що заважаю тобі увійти, ... ні? хочеш послухати як воно.....?

5 | 1

Назва 18+

 04.09.2014 © Адам Буткевич

Для мене написати щось- це завжди вилити душу. Останнім часом рука не піднімалася якось. І хотілося і серце рвалося, ну соплі одним словом. І кожен раз коли починав навіть, через кілька рядків переставав. Знаєте таке відчуття, коли підходиш до трансформатора: ти відчуваєш кілоВольти енергії, які гудять і пробирають тебе до кісток але нічого не можеш зробити. Так і зараз щось гудить в голові, і наче живе своїм життям.

Лист другу

 21.08.2014 © Георгій Грищенко

Ось ми, здається, дійшли, докульгали, доповзли, дотягнули ще до одного нового року, довіряючи своїм лікарям і ковтаючи по ходу пігулки від різних хвороб, що насідають на нас із причин і без них.

 Мне кажется порою, что солдаты,С кровавых не пришедшие полей,Не в землю нашу полегли когда-то,А превратились в белых журавлей.

5 | 6

Лист у відповідь 18+

 12.04.2014 © Оксамит

Обов,язково настане час, коли все буде по нашому, коли доля відійде у бік і скаже - Вам вистачає випробувань, живіть спокійно.

5 | 49

Лист українським солдатам

 17.03.2014 © Тая

Український солдате! Доброго дня чи вечора! Головне доброго! Раніше ніколи не задумувалася над цими словами, вони сприймалися, як щось звичне, буденне. Так, як і не думала про поняття «війна».

5 | 7

Хто ти?

 14.10.2013 © Дана Славонік

Якщо тебе довго не впускають, то врешті-решт ти припиняєш стукати в двері.

5 | 4

Прощання

 11.10.2013 © Віра

... Як же я хочу своїми змерзлими пальцями доторкнутись до твого обличчя, занурити руку в світлі пасма твого волосся...

5 | 5

Лист 1

 07.10.2013 © Віра

Слова у далеч, слова у вічність - тому, кого немає поруч...

5 | 9

Але час, він тепер у кожного свій

 27.08.2013 © Оксамит

Кажуть, що краса життя - у його непередбачуваності, та від цієї непередбачуваності інколи паморочиться в голові, а єдина зустріч може змінити все.

5 | 2

к тебе

 14.08.2013 © Юлія Приходько-Крушельницька

Держи револьвер уверенно. Твердой рукой. Я готова. Готова к выстрелу.

5 | 5

Якщо тебе побачу, я пропаду. Втону в очах і захлибнуся словами.

 22.05.2013 © Олька

Ти змушуєш про тебе думати. Твоє обличчя притягує погляд. Ніби й не красень, але недосконалість твоя прекрасна. Вона доводить, що ти реальний, а не снишся.

5 | 4

Лист для невідомого читача

 22.05.2013 © Музичка Ольга-Леля

Як би дивно не звучало, але лише листи справжні, адже вони потребують праці, затраченого часу, думки, душі. На відміну від повідомлень, які набираються за дві секунди, в вісім літер, слова скорочені до трьох, а в кращому випадку до п’яти з десяти буквочок, в яких ми передаємо свої почуття за допомогою розділових знаків. Звичайно швидко, зручно, але хочеться чогось іншого, чогось ново-старого.

5 | 1

Лише тому кому присвячено

 21.05.2013 © Музичка Ольга-Леля

Серед потоків чужої енергії, нових облич та об’єктивних і не дуже захоплень я завжди пам’ятаю про тебе. Виловлюю серцем, як рибалка виловлює своїми сітями рибу, твою інтонацію і щаслива з того, що таке ще досі можливе.

Моя родина остання, яка збереглась у тій формі, яку знаєте ви. Всі решта народжені штучно, мають вбудований інтелект та закладені функції для життя. Можливо, я остання, хто володіє природною мовою та народжена природним шляхом. Остання, хто має ДУШУ.