Лист

Є така думка, що ідіоти нікого і нічого не бояться. Але це далеко не факт. Час показав, що ідіоти точно бояться вишок 5G та всякого роду вакцинацій.

Дорога Людино! Я звертаюся до тебе не для того, щоб прославитись, а для того, щоб ти був спасен...

Представьте, что мы можем создать наше будущее. Будущее в котором вы сможете свободно дышать и гулять в бескрайнем зелёном поле. Смотреть на синею гладь океана....

Минулого року десь о цій порі зайшов на легкоатлетичний стадіон подивитися на змагання. Всеукраїнські чемпіонати у нас тепер трапляються частенько після реконст...

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію.

Ти завжди казав, що я приворожила тебе зеленими очима. Я завжди казала, що кохаю не тебе, а твою гітару. Неправда, я любила її лише тоді, коли вона була в ...

З моди виходять щирі листи. Більше того - листи, як такі. Усе перетворюється на внутрішні діалоги з самим собою.

Я так давно тобі не писав. Ці листи вже така рідкість, що, мабуть, їм вже місце під склом в музеях.

Дерев’яні солодатики стали цілком живими, а інколи й ні, побратимами, в «козаків-розбійників» вже не пограєш, тільки в «війну», правда ця гра вже зовсім на...

Знаєш… насправді я найбільше любила не дощ, і навіть не коней. Так, вони часто були головними моїми захопленнями, але зараз…

Я не знаю, хто ти. Я пишу тобі лист. Я так скучила сильно. Вже не так, як колись.

Ти такий далекий, і все ж такий близький... Ближчий, ніж будь-хто інший...

Ти заблукалий пілігрим, зраджений мною і цілим світом. Кудись ішов, накинувши майже пустий рюкзак на плечі, до чогось прагнув, був моєю особистою полярною з...

Забула про гріховне і тілесне, Немов мережка, все моє життя, Минуле вже ніколи не воскресне

І я, Тобою змінена й та сама, і далі, являюся Тобі у кожнім сні, Твоєю дОлею, Твоєю Україною, Твоєю…

Ось ми, здається, дійшли, докульгали, доповзли, дотягнули ще до одного нового року, довіряючи своїм лікарям і ковтаючи по ходу пігулки від різних хвороб, ...

Привіт! ))... і якщо поспішаєш - бувай....вибач що заважаю тобі увійти, ... ні? хочеш послухати як воно.....?

Для мене написати щось- це завжди вилити душу. Останнім часом рука не піднімалася якось. І хотілося і серце рвалося, ну соплі одним словом. І кожен раз коли по...

Ось ми, здається, дійшли, докульгали, доповзли, дотягнули ще до одного нового року, довіряючи своїм лікарям і ковтаючи по ходу пігулки від різних хвороб, ...

 Мне кажется порою, что солдаты,С кровавых не пришедшие полей,Не в землю нашу полегли когда-то,А превратились в белых журавлей.

Обов,язково настане час, коли все буде по нашому, коли доля відійде у бік і скаже - Вам вистачає випробувань, живіть спокійно.

Український солдате! Доброго дня чи вечора! Головне доброго! Раніше ніколи не задумувалася над цими словами, вони сприймалися, як щось звичне, буденне. Так, як ...

Якщо тебе довго не впускають, то врешті-решт ти припиняєш стукати в двері.

... Як же я хочу своїми змерзлими пальцями доторкнутись до твого обличчя, занурити руку в світлі пасма твого волосся...

Слова у далеч, слова у вічність - тому, кого немає поруч...

Кажуть, що краса життя - у його непередбачуваності, та від цієї непередбачуваності інколи паморочиться в голові, а єдина зустріч може змінити все.

Держи револьвер уверенно. Твердой рукой. Я готова. Готова к выстрелу.

Ти змушуєш про тебе думати. Твоє обличчя притягує погляд. Ніби й не красень, але недосконалість твоя прекрасна. Вона доводить, що ти реальний, а не снишся.

Як би дивно не звучало, але лише листи справжні, адже вони потребують праці, затраченого часу, думки, душі. На відміну від повідомлень, які набираються за дві с...

Серед потоків чужої енергії, нових облич та об’єктивних і не дуже захоплень я завжди пам’ятаю про тебе. Виловлюю серцем, як рибалка виловлює своїми ...