Казка

Розповім я вам оповідку одну, що ще малою почула від молодиць, які вечорами зимніми збиралися пряс...

Лисиця була у вовка в наймах, і чого лише вовк забажає, те вона мусила робити, бо була слабкіша за нього. От вона й почала думати, як би здихатися такого хазяїн...

Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину.

Жили колись двадцять п`ять олов`яних солдатиків — усі рідні брати, бо народилися вони з однієї старої олов`яної ложки.

Один мірошник залишив у спадщину трьом своїм синам тільки млин, осла і кота. Сини швидко поділили спадщину: старший забрав собі млин, середній одержав осла, а м...

Жила на світі одна бідна дівчина. Батько й мати її повмирали, ще як вона була маленька. Край села в невеличкій хатині мешкала її тітка, сама-самісінька. Вона пр...

Один чоловік мав осла, який багато років покірно возив йому лантухи до млина. Та під старість сили п...

Давно колись жила в одному селі маленька дівчинка, та така красуня, що кращої за неї, мабуть, ніхто й ніде не бачив. Мати любила її до нестями, а бабуся ще біль...

Ця смішна історія сталася в Анжевілері — маленькому містечку на півночі Лотарінгії. Стояла там церква, стара та облуплена, з глибокими тріщинами в стінах. У ті ...

Був собі чабанець, змалку все вівці пас, більш нічого й не знав. От раз випав йому з неба камінь, – у вісім пудів. То він, було, усе грається тим каменем: то пр...

Жили собі лисичка і зайчик. У лисички хатка була крижана, а в зайчика - луб`яна. Аж ось прийшла весна-красна. Лисиччина хатка розтанула. А зайчикова стоїть со...

Був собі на світі кіт, якого звали Місіфус. Такий розбишака, що всі тремтіли перед ним від страху. Він тільки й знав, що, коли був голодний, відбирав їжу в інши...

- Ну, ты и наглый, Феодот, как я погляжу! – бабуня-ягуня Фелистрата обиженно поджала тонкие...

Жили колись два брати, один багатий, а другий бідний. Багатий нічим не допомагав бідному, і той ледве животів на світі, часом доходило до того, що й шматка хліб...

Четверта історія веселих пригод цікавриків у Дрімландії з циклу "Казки Кремезних гір"

В казковому лісі де літають усякі там птеродактелі, горгони і медузи.. і вся інша живність...

Якось горила, пантера і шимпанзе надумали поласувати горіхами з високої олійної пальми, яка росла неподалік. Але пантера хотіла поласувати ще й горилою та шимпа...

Третя історія пригод цікавриків з циклу "Казки Кремезних гір"

У невеличкій хатинці край села мешкало котяче подружжя. Якось пухнастий господар схаменувся: – Зима вже на порозі, а про чоботи ми й не подбали. – То піди до ...

Був собі дроворуб та й мав жінку. Щоднини ходив він до лісу дрова рубати. А надвечір, повертаючись додому, продавав дрова й купував хліба та до хліба, щоб було ...

Колись давно-давно пес жив сам-один. «Недобре жити одному, — думає собі, — от коли б знайти когось, найсміливішого, найдужчого! Я б став йому другом». І пішов п...

Помер жаб’ячий король, поховали його жаби та й думають, як їм далі жити, кого вибрати новим королем. Зійшлися на раду усі впливові жаб`ячі родини.

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвінка, а в собачки товаришка — киця Варварка, а в киці вихованка — миш...

Одного разу бігла лисиця до саду і зустріла по дорозі їжака: — Добрий день, їжаче! Відповідає їжак: — Доброго здоров’я!

Мірошник Гавриїл мав поруч із млином виноградник. Гавриїл був такий бідний, що всі називали його голодранцем. По сусідству із ним жила лисиця Марйо.

Був собі КОЛИСЬ убогий рибалка. І мав він дружину і двох дітей — дочку та сина. Не раз, не два ходив він до річки зі своєю сіттю, не раз, не два закидав її у во...

Давно колись у невеликому селі біля моря жив собі неслухняний хлопець на ім’я Котаро, який пускав повз вуха все, що йому радили мати й односельці.

Лютий і жорстокий тигр попався якось у пастку. Він ревів і метався в клітці, ламав залізне пруття — та все було марно. І коли він уже втратив останню надію вирв...

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну...

Був собі Колись селянин, і мав він троє синів. Жив він у великих злиднях, бо вже був старий і нездужий, а сини все не хотіли братися як слід до роботи.