Гумореска

Федько Луговий учився не дуже... Йому нелегко було дійти до сьомого класу, а проте дійшов.
Він із класу в клас переходив, ніби на Ельбрус видирався...

Давненько це було. Років сорок тому. Вчився я тоді в славному місті Києві! Та й поїхав на канікули додому на благословенну Полтавщину.
Бабуся ще моя тоді були живі.

Олег Трійченко, учень 6-го класу, чорнявий, хвацький хлопчина, що курив уже не тільки "Труд", а навіть "Катюшу", а іноді й "Казбека", зустрівся з приятелем своїм, учнем 6го класу, тільки з другої школи, Ігорем П`ятьорським.

Піфагорові штани — назва, поперше, вульгарна, а подруге, вона не відповідає дійсному станові речей.
Ну, хто-таки, скажіть, може пошити штани з катета або з гіпотенузи?

Давно-давно це було.
Було це за тих часів, про які старі наші люди, жартувавши, казали: "Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!"

"Третій рік на посаді, - міркував прєзідєнт Вова, - чим би ото зайнятися?"

У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм — рокiв, мабуть, iз десять пiдряд — мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку.

"Чухраїнці", як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні "Чукрен".
Країна "Чукрен" була по той бік Атлантиди.

Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!

Пишуть з усіх сіл до нас:
— Рятуйте! Бабишептухи заїдають! Розвелось їх по селах, що ні проїхать ні пройти!..

Кого?!
Певна річ, людину статечну, богобоязливу, у добрій чумарці, щоб, як буде головою Ради, заклав руки за чорзнащо, кахикнув на свої п`ятдесят "утаєних" та...

Дуже просто це все.
Берете п`ятсот сорок карбованців грошзнаками 1923 року (усього тільки), біжите в Харкові на міську залізничну станцію.
— До Києва мені! На скорий! Через Полтаву шепетівським!..

Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі багатолітніх спостережень і наукових досліджень остаточно визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках-колисках смарагдової Батьківщини нашої Радянської...

Було це надвечір у суботу, під неділю, а може, в п`ятницю надвечір під суботу, — це не так-то уже дуже й важливо.
Головне — було це ще взимку.
Снігу вже нападало чимало, а сніг усе іде собі та іде.

Сидить дiд Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину.
— Як дiла, дiдусю? Драстуйте!
— Драстуйте! Дiла? Дiла — нiчого! Дiла, як казали отi песиголовцi, — гут!

5 | 3

«Котовасія»

12.06.2019  © Андрій Осацький

Історія про сусідів, бідолашні люди. Як вони тільки тримаються....

Подвійний еспресо й чверть грейпфрута. Ранок у великому місті починається з контрастів. Далі холодний душ, щось на кшталт ланчу й повний брак часу…

Пішов я десь під Різдво по яблука у ліс. А воно, як на гріх, ніде яблук нема - саме тільки смажена ковбаса уродилася. Що робити?..

5 | 2

«Битіє від Михаська»

26.07.2017  © Марянич Михайло Миколайович

Купив сьогодні кавуна і на мене найшло одкровення.
Знаєте, яким плодом спокусив Змій Адама та Єву? Так! Кавуном!

Є на світі дотепні балагури, їх ніколи не переслухаєш. Один Ігор Маменко чого вартий! Ще нічого не сказав, а народ уже сміється…
Ось такого зразка і наш Василь з Лозовні.

Давайте розберемося зараз, на вже свіжу (????) голову,
ЯК МИ ЗУСТРІЛИ НОВИЙ РІК?

5 | 2

«НЕПРАВИЛЬНО» 18+

19.12.2015  © Віктор Насипаний

Чому в нас все неправильно? Чогось не так живем. Хтось каже, - життя таке. У всьому є свої плюси і мінуси. Може й так. Не все мусить бути добре. Буває світла сторона, буває темна.

5 | 3

«День Ватника»

14.01.2015  © Влада Черкасова

Александр Иванович прошёл мимо памятника Пушкину, на плечи которого был накинут ватник. Поэт, склонив голову, казалось, размышлял о том, зачем стадам дары свободы.

5 | 1

«"Новороссийская" сказка»

08.01.2015  © Влада Черкасова

Кто переходит границу под яркой зимней луной, из Ростовской области в Донецкую? Это новороссийский Дед Мороз. Красная шуба на нём вышита звездами, серпами и молотами. Нос лилов, глаз подбит, в искусственной бороде запутались окурки...

5 | 3

«Як кума відпочивала...»

17.09.2014  © Софія

Чи то випадок, чи доля,
Чи так мало бути,
Надійшла путівка-мрія
Проханням здобута.

4 | 4

«Алевтина»

12.12.2013  © Андрій Осацький

Смешная история одной киевской семьи, в которой родилась девочка.

5 | 6

«СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ або МЕДИЦИНА» 18+

24.11.2013  © Віктор Насипаний

Багато чого сказано вже про нашу медицину. Не тільки про її досягнення і біди. Але й про веселі моменти життя.

5 | 3

«У ЛІКАРЯ»

21.11.2013  © Віктор Насипаний

- Лікарю! Що мені робити? У мене щось із головою коїться. Здається, що живу не в тому світі. Кругом одні звірі. Цілими днями кручуся, як білка в колесі. А мене ніхто не розуміє.

5 | 2

«ЧОГО ХОЧЕ ЖІНКА або РЕЦЕПТ ЩАСТЯ» 18+

21.11.2013  © Віктор Насипаний

 Хтось мудрий сказав: жінка хоче одного – весь час чогось іншого. От попробуй жінці догодити. У мене он романтичний настрій. Приходжу додому і кажу: що завгодно для тебе зроблю. Хочеш зірочку з неба? А ти, Галю, що? Піди он сміття винеси і заодно картоплі принеси з підвалу.

5 | 5

«Контактери»

04.07.2013  © Мв

   Контактери… Дехто, почувши це слово, зразу згадає надзвичайно відомого та надзвичайно лисого телеведучого Дмитра Гордона, який колись прославився тим, що мав певні контакти (чи не статеві, часом) з інопланетянами. Але сьогодні залишмо пана Гордона в спокої, та не будемо йому заважати контактувати з позаземним розумом. Сьогодні піде мова про великий російський винахід (ні, не про горілку) – соціальну мережу «Вконтакті».