Оповідання

Кожного року, коли я прилітаю до Парижу, я прошу водія на хвилинку зупинитись на площі Трокадеро, ...

Провінціалка Неля шукає заможного чоловіка, бо так розуміє успіх і щастя. А знаходить химерний ресторан і встає на криву стежку. Та чи все є тим чим здається?

Двері зачинились, і Джон Мартін, скинувши з себе пальто і шляпу, спритно, наче справжній ілюзіон...

Осінню 1989 року, під вечір, в час, коли паризькі кладовища уже закривалися, я, непомічений охо...

- Ну і що ж ти можеш сказати у своє виправдання? Він глянув на трубку і підніс її ближче до вуха. ...

- Поясни, для чого ти хочеш перебрати і переладнати свою Машину Часу? – спитав мій приятель ...

Я вмію читати по губах. Цій «мові» я навчився у дитинстві від двоюрідних братів, у я...

Як тільки сонце почало ховатися за горизонт, з-під дерев вийшли тіні, що з кожною хвилиною ставали...

Всі спали, коли на полі, що належало сім’ї, з’явився ворог. В сорока ...

Пізно за північ старий вийшов з дому з ліхтариком в руках і спитав у хлопчаків, що їх так розвесели...

Якось пізнім вечором, приблизно з рік тому, я вечеряв у дорогому ресторані, відчуваючи задоволені...

- Еге – гей! Почекайте мене! Поклик. Відлуння. Поклик. Відлуння. Все тихше і тихше. Тупіт бо...

Секретарка просунула голову в двері і, звернувшись до барикади листів і книг, що височіла на столі...

Ральф Фентрісс насупився і повісив трубку. Його дружина Емілі, що все ще сиділа за столом, відірв...

Вони залишалися мертвими двісті років. І, тим не менш вони були живими. Вони не могли долетіти до...

Це був не перший вихід. Здається, третій. Тобто за паперами я вже майже ветеран тропи, а по факт...

- І як це бути одруженим з такою жінкою, в якій всі жінки одразу? – спитав Леверінг. - Приєм...

Хроніки болотяного лицаря: Кастинг у русалки, який пішов не за планом Вже й не згадаю, який то бу...

Це був кошмар. Причому винен у ньому я сам. Хоча тоді я ще щиро вважав себе стратегом логістичного р...

Джип їхав пустою дорогою, яка вела до пустого міста, що стояло на пустинному березі великої, бухт...

- Як сумно в таку пору року розгрібати горище, - сказала міс Елізабет Сімонс. – Не люблю я жо...

Обідаючи Сміт і Конвей невідомо з чого заговорили про невинність та про зло. -В тебе ко...

Я виїхав на Мотор-авеню вже під вечір і зразу ж помітив на протилежній стороні вулиці старого, що з...

Пам’ятаєте байки про Аарона Штоліця? Його прозвали Вампіром, тому що він працював ночами. ...

-Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!&raqu...

Гуляючи одного разу вечором дощаними доріжками приморського парку, ми, я і мій приятель Сід, поба...

Він їхав додому звивистими вуличками, радіючи погоді і захоплюючись тропічними деревами, що обсип...

Вогні над будівлею з облупленою вивіскою «Танцювальний зал Майрона» замиготіли, начебто...

Вам не вдасться збудувати Машину Часу, якщо ви не будете знати, куди саме ви хочете...

- Чи хотів би я – що? – перепитав він, лежачи розслаблено в темряві, з очима, звернут...