Бувальщина

У вагоні електрички тепло. Пасажирів було небагато. Я зручно вмостилася на сидінні і під монотонний перестук коліс навіть почала дрімати. Раптом, у купе поруч почула дуже знайомий голос.

5 | 1

«Студентський бізнес. Епізод другий, фруктово-овочевий»

20.02  © Богдан Чорний

Починалося літо 1999-го. Майже порожній гуртожиток. Період, коли навчання закінчилося, іспити не п...

5 | 2

«Студентський бізнес. Епізод перший. Горілчаний»

06.02  © Богдан Чорний

Студентське життя кінця минулого століття.

5 | 2

«Спогади про рідний дім»

15.03.2021  © Ольга Шнуренко

Частіше за все, у віршах різних поетів, можна зустріти опис сільської хатини у вишневому саду...

Мені згадався один британський мультик, шедевр і класика освітніх програм по вивченню англійської. Мультик мого дитинства, який крутили свого часу по чорно-білому телебаченню.

Вони зустрілися у красивому, зрілому віці. Коли з`явилися перші зморшки, впевнена сивина і нажита...

5 | 1

«Дід Мороз»

25.12.2020  © Ольга Білицька

Історія, що сталася колись під Новий Рік.

В Україні на останній тиждень жовтня припадають три ментально схожі події: переведення годинника, вибори і хелловін. Ну, це все приблизно одне і теж. Більше того, це приблизно те ж саме, що й будь-яка п’ятниця 13-го! Це дні, коли все працює не за правилами, організм введений в оману, великий ризик помилитися, і трохи страшно за майбутнє.

5 | 2

«Зорька»

28.06.2020  © Каллистрат

Неділі через дві-три прийшов до них чоловік у городському костюмі, але без галстука і штиблетах в міленьку дірочку. Ввічливий такий і на лице непоганий.

літо явилося у нас тут одразу якось...та ще й спекою...

Це байка з життя дворічної давнини, але досі чомусь перед очима.
Жаркого літнього дня наша сім&rsq...

Середина серпня 2015 року. Іноді у справах їздимо з чоловіком потягом, чуємо різні розмови між людьми, які часто зводяться до останніх подій на сході України.

Вже третій день Оля не ходила до школи. Я подзвонила її мамі на роботу. Там сказали, що вона вже третій день у відрядженні. А батько Олі був тимчасово на заробітках, і я про це добре знала. Вже збиралася йти додому до цієї дівчини, та перед заняттями побачила її в коридорі.

5 | 4

«Небезпечні фактори» 18+

27.04.2020  © Ольга Білицька

Змістовна лекція, що мала місце у реальному житті.

(на реальній основі)
ВІДПРАВНИК:
- Привiт! Як справи?
АДРЕСАТ:
- Здрастуй. Дуже погано. Потрібна допомога. Зовсім один. Подзвони, так легше спілкуватися.

5 | 2

«Марі Ванна vs Колишня» 18+

26.03.2020  © Ольга Білицька

Про небезпеку жіночих конфліктів та соцмереж

Приехали на Арабатскую стрелку на отдых. Нас четверо взрослых и двое детей-внучек. Приехали на своём Форде-транзите.

У меня в гостях сегодня мои внучки. Родители уехали в город за покупками. Уже прочитана сказка и стихи для детей. Смотрели мультики по телевизору, рисовали, играли в прятки.

Вы все, наверное, хорошо помните тот бум, который начался после аннексии Крыма. Многие украинцы (если можно их назвать украинцами), напуганные обстоятельствами, а некоторые наоборот, обрадовавшиеся возможности легко и быстро стать гражданами России, поспешили получить статус беженцев.

У розкладі Лідії Петрівни було «вікно». Планувала перевірити зошити. Але вирішила переглянути підготовлені таблиці, перевірити роботу кадропроектора «Пеленг», кіноапарата «Україна». Переконалась, що...

"Дорослий Новий рiк" – це коли знаєш, що Дід Мороз не справжній, але сподіваєшся, что Снігурочка ще прийде.

У вагоні електрички тепло. Пасажирів було небагато. Я зручно вмостилася на сидінні і під монотонний перестук коліс навіть почала дрімати. Раптом у купе поруч почула дуже знайомий голос.

Цветы, цветы… Они у меня везде: на подоконниках, на полу, на столах, на полочках. Представить свою жизнь без них невозможно. Они не только украшают помещения, но и очищают воздух, благотворно влияют на здоровье и… являются источником воспоминаний.

Довгими вечорами, коли зимно і вітряно на вулиці, в родинному колі особливо затишно. Почула історію, яку не раз розповідала моя бабуся Марія (їй четвертого грудня виповнилося б сто п`ять років).

5 | 7

«Стара школа»

04.10.2019  © Ольга Білицька

Що може статися, якщо завітати до перукарні маленького містечка?

Не люблю ранних телефонных звонков. Они всегда заставляют меня вздрагивать от неожиданности, не суля ничего хорошего. Так случилось и в этот раз. Звонил брат. Случилось несчастье – сломал ногу. Он не сразу позвонил мне, а только на второй день. Гипс ему уже наложили.

Сколько было радости, восторга, когда мы узнали, что дирекция школы награждает нас, отличников учёбы и активистов, экскурсией в Москву – столицу нашей необъятной Родины, Союза Советских Социалистических республик (СССР) (ровно через 30 лет СССР распался).

З вікна тролейбуса вона побачила море. Наразі воно було спокійним. Небо синє-синє і на ньому — жодної хмарини. Марися не вперше приїжджає сюди і все одно радіє морю, наче маленька дівчинка.

На танці вона пішла вперше, навчаючись у десятому класі. Танцмайданчика в селі не було, і танці влаштовували в глядацькому залі клубу. Ряди, з’єднаних між собою, дерев’яних крісел виносили у фойє. Квиток коштував тридцять копійок. Танці були тільки в суботу.

Вже була десята година ранку. Рання весна затягнулася непривітною холодною погодою. Зривався сніг. На вулиці безлюдно. Побачила самотню постать свого сусіда, який ішов, трохи кульгаючи на ліву ногу. Павло був настільки худим, що одяг висів на ньому, ніби на плечиках.