АМПУТАЦІЯ ДУШІ В РОМАНІ «КИЇВ.UA» ТЕТЯНИ БЕЛІМОВОЇ
Серед багатьох сучасних творів важко знайти автора автентично-самобутнього, який доклав би у літературну творчість особисте, відповідно часу народжене світло відтворення дійсності. Сучасні автори здебільше штамповані традиційною методикою образотворення, пригнічені аналогами вже кимсь напрацьованих сюжетів і тем. Цьому будують фундамент сучасні тенденції розважально-поверхневої культури та соціального замовлення суспільства щодо видовищного культу. Такі твори начебто намагаються дотягнутися взірців і більше нагадують учнівські твори, хай навіть позашкільної програми, виконані за вимогами викладачів літературної фабрики.
І серед такого банально-школярського лісу сучасних творів з’являються несподівані перлини літератури, які перекреслюють рух виродження високоякісного морально-духовного художнього твору в оправі сучасного новітнього світобачення. До цих перлин належить роман Т.Белімової «Київ.ua».
Цей роман не міг не бути непоміченим конкурсною комісією «Коронація слова». Навіть далека від літератури людина десь у підсвідомості своїх знань і рівня принципів сьогодення відгукнеться частинками ще не узурпованої епатажем душі до глибини взаємозв’язків та поневірянь людини і світу, який її оточує, взаємовідносин особистості і суспільства, яке існує за штучними правилами, проблеми моральної та духовної теореми, описаної автором у романі.
Роман написаний не для любителів трилеру, де в гонитві за сюжетом можна без жалю пропустити кілька абзаців або сторінок, це не для тих, хто ковтає дешеву каву, щоб напустити кофеїну у мозок. Роман написаний для насолоди читання з аналітикою причин і наслідків, для тих, хто розкуштовує смак кави, отримуючи поєднання уяви і дійсності, гармонію енергії розуму і фізики світу.
Деталізація у романі просто чудова. Чимось нагадує раннього М.Булгакова, або психологію С.Цвейга. Так лише нагадує, а не повторює чи дублює. А взагалі такі порівняння з відомими класиками недоречні, бо «Київ.ua» має свій неповторний шарм літературної поетичної професійності, притаманний лише Тетяні Белімовій. В усякому випадку, близько подібних творів в світовій літературі не існує (хоча мені важко говорити про всю світову, бо чисто фізично не можу її осягнути).
Тетяною Белімовою з її поетичним натхненням вдалося змалювати роздоріжжя сумнівів чоловіка та жінки, розлом сучасної гетеросексуальної сім’ї, де невілюється честь статевих відносин, де особи з різними статевими відмінностями в своїх претензіях наближаються до невизначеного роду істот, де грань між чоловічим і жіночим світом стирається сучасною грою в життя.
Як поезія, автором роману пропонується опис природних та погодних явищ. І це не заважає, а підсилює настрої протиріч, де на фоні прекрасного поетичного вічного відбувається пацюкова метушня короткоплинного життя, розтраченого на незрозумілі цілі.
Можливо, роман не стане бестселером для широчезного кола читачів-невігласів, але він зайняв своє неоціненне місце на книжкових полицях вишуканої професійної української літератури. Цінний роман енергетикою самого автора і авторські хвилювання за долю розвитку міжстатевих відносин відлунюються у кожному рядку ним написаному у цьому романі.
Василь Юдов
