15.04.2014 17:15
для всіх
400
    
  6 | 7  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Феномен «української» Булави

"Вважаю, що самі українці ще не розуміють, яка суть вкладена в слово «держава». Мало хто усвідомлює, що спочатку необхідно вкладати в неї, а вже потім брати."
Павло Гунька, 2004 рік

Вербна неділя – ковток радості в переддень страсного суму. Недільне богослужіння, примаєне вербовими галузками, урочистими дрібними діточками, вишикуваною сотнею самооборони у перших рядах і … незвичним дзвінким хором, від співу  якого тілом летять дивні вібрації – і Ти нічого не можеш зі собою вдіяти…Від цієї дзвінкості у вухах таки справді дзвенить. Вибираюся на другий ярус храму, аби роздивитися, що ж це за спів ангелів такий лунає – і в жодному із хористів не вбачаю українських рис…

І мене ще більше починає проймати велич літургії Лазаревої неділі. І вся велелюдність храму після благословення Патріарха вибухає вдячними оплесками, підносячи голови до тих співочих ангелів на хорах. Оплески в Божому храмі?! Якось незвично – правда? А ще – окрім духовного гімну «Боже великий єдиний», мов дзвоном мідним несподівано прогриміло «Ще не вмерла Україна»…Шевченків  «Заповіт», «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Пливе човен»  та багато інших, серцю рідних з дитинства пісень…

Чи рідні перелічені пісні були солістам хору?! Судячи із сліз на їхніх очах та духовного піднесення, що аж світилося на їх відкритих обличчях під час концерту – напевне, рідне їм вже стало українське слово й українська пісня…


Забула лишень згадати, що в складі хору «Булава», який завітав в передвеликодні дні в Україну із Англії, не має жодного українця, окрім диригента хору – всесвітньо відомого оперного співака Павла Гуньки. Зате є англійці, шотландці, німці, американці, французи, які не мають жодного відношення до України, не володіють українською мовою, проте  безмежно закохані в українську пісню. А весь український репертуар, а також слова літургії - знають напам’ять. Українською мовою! Феноменально?! При чому, не кожен іноземець має право співати із Павлом Гунькою – голос повинен бути наближеним до словянського, а переливатись – мелодійним українським дзвоном…  

Англійський хор «Булава» об’їздив з українською піснею увесь світ. Україна ж запросила цей музичний феномен до себе вперше…


Це була не просто Лазарева неділя! Це була неділя духовної радості в переддень страсного суму.  І  неймовірного відкриття…



Київ, Патріарший Собор Воскресіння Христового, 13.04.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.04.2014 15:02  Romko => © 

Париж, 2013, Булава і Хор Собору Святого Володомира

Video YouTube

 17.04.2014 11:33  Ганна Коназюк => © 

Дуже цікаво і з великим почуттям написано!.. Світла енергетика передалась навіть через монітор! Пишу це з щирістю, захопленням і подякою!!!

 15.04.2014 22:20  Тетяна Белімова => © 

Дійсно феноменально! Прочитала із задоволенням і гордістю за українців, хоровою спадщиною яких "заспівуються" в усьому світі!)))))))))

 15.04.2014 22:17  Олена Вишневська => © 

Чудова розповідь!
А ще справжній феномен, та досить поширений в нас, що такий хор, який викону€ рідні для кожного щирого украънця пісні, тільки вперше побував на теренах нашоъ краъни.... і це вража€ , але така наша правда...

 15.04.2014 19:19  Деркач Олександр => © 

Дуже цікаво, дякую

 15.04.2014 14:35  Світлана Рачинська => © 

Світло, з яким ти оспівала ці духовні піснеспіви настільки осяйне і особливе... Можу тільки уявити ці переповнюючі відчуття і самовільні сльози... Прекрасно! Вклад «УКРАЇНСЬКОЇ» БУЛАВИ - не лишає байдужою...