«Три сонети» — Переспів
© Анатолій КостенюкЄ книга чарівна, де таємничо звиті
галюцинаціями жовті сторінкѝ
Є книга чарівна, де таємничо звиті
галюцинаціями жовті сторінкѝ
Шкільний твір на тему: Моя улюблена музика. Розповідь про музичні вподобання.
Неофіційний гімн фестивалю ектримальної музики Metal Head`s Mission m/
Про найпоказовіших та найемоційніших представників однієї з субкультурних течій початку 21-го століття. Впевнений, що мало кого ображу цими рядками оскільки ті рожево-чорні хлопчики сьогодні стали дорослими дядьками, підтягнули штанці і витерли носа.
Біографія Миколи Лисенка. Історії кохання до улюблених жінок: Ольги О’Коннор, Ольги Липської та Інни Андріанопольської.
Приспів:
Ти розумієш мене з пів слова
Ти розумієш мене
Хоча говоримо на різних мовах
Та серце у нас одне
Тамуючи подих, ми слухали ці твори, супроводжувані невеликими розповідями Ігоря про життєвий шлях і життєву боротьбу великого композитора. Його музичні твори - космічного масштабу - не були належним чином сприйняті сучасниками. Так часто трапляється: лише наступні покоління відкривають заново геніальні творіння...
Вона мене втримала (авт: Мама), бо знала навіщо. Бо знала, з якою метою. І я її зрозуміла. Потім.
Темна ніч у жаркому спокої
Виколихує млу запашну,
І мелодія кави лункої
Огортає серпанками сну.
Навіяно музикою Шопена липневої місячної ночі
Вірш про роздуми в темряві. Той момент, коли ти з душею наодинці.
Ось знову січень - Тетянин день.
І знову хочу твоїх пісень!
Про вередливих, чумних коней,
Про незрадливих, стальних людей...
Гармонійна і яскрава,
І весела, і цікава
Пісенька для зайченяти,
Бо ж у нього нині свято.
Її тіло розпеченим сріблом буде ясніти,
Культовий англійській гурт Procol Harum відомий усьому світові саме завдяки оцій пісні.
Даний переклад визнаний фахівцями одним з найкращих перекладів "Драбини до неба" на російську мову.
Мій авторський переклад пісні В.Цоя "Звезда"
На тридцятій хвилині концерту хочеться спати, і не лише мені одному. Морріконе диригує сидячи, це нормально з огляду на вік і велич його імені,
Є книга чарівна, де таємничо звиті
галюцинаціями жовті сторінки
У звучанні чорно-білих клавіш
Грає тихо музика душі…
Ти сьогодні серцем моїм правиш,
Хоч співаєш не мої вірші…
Поділюся враженнями про чудову «Графиню Маріцу» угорського композитора Імре Кальмана – нову театральну перлину, поставлену на сцені Київської оперети. Виставу спершу дивилися з верхнього ряду ярусу (майже під стелею ), хоча в антракті перемістилися в партер – на "приставні" вільні місця. Отже,
патріотизм (по-перше), вишуканість акторської гри (по-друге), розкішні і водночас зі смаком підібрані костюм (по-третє)…
Було це давно, хочеться сказати «коли дерева були великі і звірі розмовляли», ну десь приблизно тоді. Я була ученицею середніх класів сільської школи і до нас прибув новий учитель музики.
Шепочучи про вічність, біля шхер,
за мить розбурхане заходить в гроти
Твій наступник за тиждень уже зазвучить.
Прощавай, старий друже органе.
Осінь у неба тишу бездонну
Сипле зірок золотаві листки.
В ніч твою стихну ще на півтону,
Сном роз’ятривши троянд пелюстки...
хвилі моря з небесами
б"є об берег лютий шторм
наче грає лунко гами
сі-ля-соль-фа-мі-ре-до...
Тонкі і довгі грають вміло
Так вишукано і мрійливо.
Ці пальці творять чудеса,
Створивши музики слова.
Доля Ігоря Завадського – незвичайна. Це доля творчої людини, котра йде за за власним Призначенням – разом із досягненнями і невдачами... Але Ігор – надзвичайно світла, сильна особистість. Тож йому судилися особливо драматичні життєві випробування, які, в свою чергу, «притягнули» – наче магніт – відверту брехню і наклепи конкурентів-недоброзичливців. Довелося дорогою ціною "відпрацьовувати" людську підлість.
В небі вечірнім
Тепло ясниться
Сонного сонця палаюча мить...
Його скрипка струнка зворушує:
зачіпає, бринить, зове...
Проникає у вени, душу і
поміж цокоту стріл живе.
Як дитятко, зачувши, схлипую,
відкриваючи щось нове.
Засміялась - чуття сколихує,
Човен хвилями струн пливе.