На грані живого і мертвого
глава 8, том 2МІЖПЛАНЕТНИЙ ЗВЯЗОК
Сніжана ввімкнула комп’ютерне устаткування і вийшла по міжпланетному Інтернету на зв`язок із Наташею з планети «SS-344».
– Я слухаю тебе, Сніжана, – озвалася Наташа.
– Шановна, Наташа, ми хочемо від вас отримати розробки ваших вчених по спілкуванню з душами померлих.
– Я бачу ти, Сніжана, готова прийняти інформацію. Тоді відправляю. Як там твій Олександр? – запитала Наташа.
– З ним усе гаразд, а от зі мною… Ревную, – відповіла Сніжана Вікторівна. – Дякую за інформацію.
– Сніжана, ти звертайся, будь ласка, коли треба і не ревнуй. На все добре, – побажала Наташа и вимкнула зв`язок.
Сніжана Вікторівна роздруковувала отриману інформацію від Наташі, а Олександр Андрійович та Микола Антонович, нетерпляче спостерігали.
– Ти ж, Сніжана Вікторівна, віддрукуй і нам, будь ласка, в двох примірниках, – попросив Микола.
– Знаю. Міг би обійтись і без застереження. Твій екземпляр готовий, залишилося віддрукувати чотири сторінки для другого. Зараз обидва прошию і вам дам, – заспокоїла, усміхнувшись Сніжана Вікторівна.
Кожен отримав по книжці у 34 сторінки і тут же став читати, не піднімаючи голови.
Сніжана Вікторівна пішла в заводську друкарню за газетою. Коли Сніжана Вікторівна повернулася із друкарні то хлопці як сиділи так і сидять, не підвівши очей на її прихід.
– Ви що? Скоро на обід, а ви ще не прочитали. Чого мовчиш, Олександр?.Я ж вам із друкарні принесла газету з філософським нарисом Василини, – повідомила Сніжана Вікторівна.
– Давай! – Майже в один голос обізвався Олександр Андрійович та Микола Антонович, почувши таку неочікувану новину.
– Що? Інформація від Наташі вже не цікава? – запитала у них Сніжана Вікторівна, глянувши ревниво на Олександра.
– Не те, що не цікава. Цікава. Просто ці філософські думки ідуть не в тому напрямку, який вибрали ми і філософський висновок Василини Григорівни говорить, що ми теж вибрали вірний науковий шлях, – говорив Олександр Андрійович, неначе виправдовувався від її ревнивого погляду.
– А ти, Микола, – що скажеш? – тим же тоном запитала Сніжана Вікторівна, продовжуючи ревниво дивитися в очі Олександра.
– Сніжана, Олександр вірно говорить. Філософські думки Василини – це, на мій погляд, той науковий ключик, яким ми відімкнемо двері істинної
суті, задуманої нами, – відповів Микола Антонович.
Від такої відповіді у Сніжани Вікторівни зникли ревниві почуття. І вона віддала нарис «Вищий Розум і пошук душі». Олександру Андрійовичу.
– Раз так, тоді на – читай. А книжку отриману від Наташі дай мені почитати, – сказала Сніжана Вікторівна і пішла на своє робоче місце.
Микола Антонович читав нарис: «Враховуючи те, що розум людини тотожний Вищому Розуму і є невидима матерія, яка знаходиться в матеріальному тілі мозку, то тільки наш розум придає духу, душі і будь якій матеріальній частині тіла певну розумно направлену силу, як духовну так і фізичну. Адже тільки розум в мозку людини є та первинна духовна матерія, яка в матеріальному ефірі формує процес життя людини. І тільки сам розум, володіючи як позитивною так і негативною інформацією може творити, як неприємні так і приємні матеріальні та духовні події в нашому бутті. Таким чином розум людини є дзеркальна копія Вищого Розума. Цей Найвищий Розум може бути втілений як у фізичне тіло так і в духовне. Якщо цей Найвищий Розум знаходиться на якійсь планеті в мозку фізичного тіла, то він у вигляді якоїсь фізичної людиноподібної істоти керує з тієї планети, створюючи те, що потрібно. Якщо цей Найвищий Розум має духовне тіло, то воно може існувати в любій точці Вселеної і звідти творити розумні справи. Вищий Розум як духовна чи фізична матерія існує і збудував по геометричним формам і арифметичним числам Вселену і пов’язав її законами природи. Якщо дивитися з точки зора основного закона природи, що матерія не зникає і не з’являється сама по собі, а лише переходить із одного стану в інший то я думаю, що воно так і є. Фізичний ефір віддає Вищому Розуму свої атомні частки особливого призначення матерії, які перетворюються в енергію – енергобіоз необхідний для його існування. Таким чином доки людина живе то її розум черпає енергію із фізичної матерії – мозку і миттєво перетворює її в інший стан – в думку. А коли людина помирає, то її розум, як самостійне астральне тіло разом із духом та душею покидають фізичне тіло – мозок людини і переходять в ефірне поле на енергію ефірного поля – на енергобіоз.
Таким чином, якщо розум живої людини ідентично володіє всім тим чим володіє Вищий Розум, та враховуючи те, що у Вищому Розумі втілена Вища Душа, то виходить, що і в розум людини втілена її душа, а там де знаходиться розум людини там знаходиться і її душа – в головному мозку людини. Отже, знаючи адресат душі померлої людини, який знаходиться в пам`яті душі і, знаючи, що душа, має електронно-магнітне поле, яке випромінює звуки певної індивідуальної частоти коливання треба зробити запит по назві душі – тобто прізвище, ім’я та по-батькові померлої людини. Адже пам`ять душі містить в собі всю інформацію померлої людини. Такий запит повинен бути ультразвуковим. І, почувши відгук душі запеленгувати його і вийти на зв`язок із душею людини».
Так Василина Григорівна закінчила свій філософський нарис.
Коли хлопці закінчили читати нарис Сніжана Вікторівна підійшла до
хлопців. Їх обличчя сяяло від задоволення.
– Що скажеш, Микола? – звернулася Сніжана Вікторівна до Миколи Антоновича, уставившись на нього своїм поглядом.
Микола Антонович підняв праву руку вверх і великим пальцем руки вверх показав їй «віра». І добавив: «Клас»!
– А ти, Олександр, що скажеш? – поїдаючи його своїми ревнивими очима спитала вона.
– Те, що тобі сказав Микола, – відповів він і своєю ніжною усмішкою виправдовував, ніби свою, вину.
– А ти шановна, Сніжана, нарис читала? – запитав Микола Антонович.
– Читала ще в друкарні, – відповіла Сніжана Вікторівна. – Думаю, що це вже готовий філософський алгоритм вашої математичної моделі. Так, що чекаю на неї від вас, – відповіла Сніжана Вікторівна.
Хлопці стали складати алгоритм математичної моделі по зв’язку з душею, а Сніжана Вікторівна по Міжпланетному Інтернету, вийшовши на зв`язок із Наташею з планети «SS-344» і, подякувавши їй за цікаву інформацію стала дочитувати книжку у 34 сторінки.
– Наташа, а можна тобі задати цікаве запитання? – спитала Сніжана Вікторівна.
– Можна, – весело відповіла Наташа
– Мене цікавить Чи на кожній планеті є феномени і як ти, Наташа, думаєш, чи на нашій Землі є вже такі люди-феномени, в яких вже задіяна резервна частина мозка для побудови такої комуни як на Вашій планеті?
– Є. Наші вчені з метою дослідження еволюції Вселеної, спілкуючись із душами живих людей кожної держави по кожному місту обласного значення провели дослідні спостереження за багатьма такими планетами як ваша і мають точну кількість таких лідерів. І так як душа знає ім’я, по батькові та прізвище і адресу свого «хазяїна» і знає про його всю діяльність то наші вчені зібрали всі дані видатних лідерів по їх суспільно-політичній діяльності. І завели картотеку по кожній планеті кожного міста. Ось я відкрила картотеку по вашій планеті Земля. На вашій планеті найбільше живе феноменів у яких резервна частина мозку задіяна свідомістю, ніж на інших планетах таких як ваша, а в місті Дніпропетровську аж два.
Середних самим здібним, який володіє флюїдом розуму це жінка – Юля Володимирівна Тимошенко. Вона працює депутатом Верхової ради, – відповіла Наташа із планети«SS-433».
Я тобі, Наташа, Щиро вдячна за таку відповідь, - сказала Сніжана Вікторівна і вимкнула зв`язок.
09.11 – 11.11.2014
м.Дніпропетровськ, 09.11 – 11.11.2014