03.03.2016 15:52
18+
143 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Богдан Дєдок

Вечір

Дванадцяте побачення

На цнотливо-блакитному полотні неба проступають перші бризки крові – тіло вбитого дня мляво і грузно втрачає рівновагу і розпластується десь за горизонтом. Червоний захід розмальовує простір над чорніючими верхівками сосен в наляписту абстракцію, що нагадує відеоряд фільму про domestic violence. Криваві розводи вечора відрізняються від кривавих розводів світанку тим же, чим відрізняється венозна кровотеча – ціанотична, повільна, темно-багряна від нестримної, яскраво-червоної артеріальної кровотечі.

Тиша обережно обгризає тушу денної метушні, і вулиця переходить на шепіт. Загораються міські ліхтарі – їх молочне світло розливається по асфальту, немов з пильного індустріального вимені. Ти повільно човгаєш крізь повітря, що з кожним вдихом стає холоднішим, крізь простір, що з кожним кроком стає темнішим, і кожна наступна хвилина стає нестерпнішою в очікуванні закінчення дня, щоб прокинутись наступного ранку і з новими силами повторити вчорашню емоційну подорож в ідеальній точності. В цей момент розпливчастий образ сну постає перед поглядом втомлених очей як винагорода за те, що чергові вісімнадцять годин пройшли без спроби самогубства, за добросовісний опір смерті, і можливість заснути на декілька митей – це можливість отримати тимчасову насолоду вмирання, за неможливістю насолодитись власною смертю в усій її чаруючій повноті.  

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.03.2016 10:46  оксамит => © 

Завуальовано.., як емоційна подорож в ідеальній точності... Дуже мені подобаються Ваші твори!  

 03.03.2016 23:14  Ольга Шнур... => © 

Світло різних хвиль заламується під різним кутом, короткі хвилі - сильніше, ніж довгі. Саме тому фіолетовий колір спектру може подрібнюватися на блакитний, зелений, жовтий, оранжевий кольори і аж до червоного. Ця так звана «оптична дисперсія» відбувається в атмосфері, коли «біле» світло сонця розсіюється в повітрі, тобто частково заламується, а частково відбивається.
Блакитне світло, проходячи довгий час через атмосферу, в той час, коли сонце знаходиться в зеніті (вранці та ввечері) знебарвлюється, і при цьому починають домінувати червоні частинки світла. Таким чином, утворюється ранкова і вечірня зоря.
Опівдні все відбувається по-іншому. При денному світлі присутні всі фарби, але нам найбільш видно блакитний, так як він більше всього розсіюється.
Це правда, що ранкова зоря на вечірню не схожа, «червоний відрізняється від червоного»… 

 03.03.2016 16:23  Каранда Га... => © 

)))))) спіймала себе на такій думці:
завжди, ще зі школи, в художніх творах пропускала описи природи, особливо довгі. так що якби це був не окремий твір, а шматочок десь у сюжетній прозі, я б його разом пропустила і навіть би не помітила, що щось у ньому не так)))
оригінальненько, звісно, але очікувано від вас)