19.10.2016 18:17
для всіх
216
    
  2 | 2  
 © Маріанна

Повітря

Задихаюся. Намагаюся вдихнути хоча б ковток.

Як же бракує повітря!

Чистого. На повні груди.

Не того смогу, що накопичив у собі безліч різного пилу і домішок. Хіба можна ним дихати?

Скільки можна прожити так?

Хіба є щось необхідніше?

А якось вдається, переборюючи кашель і задуху. Кожного дня як на смузі перешкод. Добігти, витримати. Видихнути.

А що вдихнути?

Кіптяву і дим.

Горить. Щось горить. Поруч.

Скільки вже часу минуло. Втратила лік.

А дихати нічим.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.10.2016 16:00  Олена Яворова => © 

Стало моторошно...

 20.10.2016 14:08  Тетяна Чорновіл => © 

Душевний болючий вірш. Нехай недобре минає, як страшний сон