29.11.2019 14:24
for all
197 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Мій світогляд (Бібліотечка)

Що таке дарвінізм: боротьба за існування

Що таке дарвінізм: боротьба за існування Дарвінізм | Частина 1

ВСТУП


У широких колах нашого суспільства, ще й досі існують старі погляди на дарвінізм, як на свого роду матеріалістичне вчення дуже близьке до соціалізму. До цього спричинилися та­кі брошурки, як Панекука „Марксизм і дарвінізм“(де дарвінізм з наміром цілком перекручений в ін­тересі соціалізму), або видавані комуністами „По­літичні словники“ (де читаємо дослівно: „Дарві­нізм остаточно вигнав бога з природи, бог став зовсім зайвим і непотрібним“). Щиро чи ні, а й Плєханов (моск. соц.-демокр.) писав: „Марксизм є дарвінізм, застосований до суспільнознавства“ і... цій дивовижній брехні люди вірили й вірять! Мало того, недавно католицький союз організував для укр. молоді ряд відчитів д-ра Костельника, під час яких він замість дарвінізму демонстрував слухачам щось відбите і спотворене в кривому дзеркалі свого викладу. Це все вже само по собі повинно було б зацікавити молодь і поставити пе­ред нею питання про справжній зміст дарвінової теорії, але нас спонукало подати читачу цей короткий виклад те величезне значення, яке має ця теорія й повна неможливість мати освічений по­гляд на світ без знання цієї теорії.

Про Дарвіна та його теорію слушно пише Е. Феррієр: „Нема такої брехні чи наклепу, якої було б не кинуто на нього, потоки цих наклепів ще не висохли й досі. Та й не диво. Тартюф — віко­вічний, він отруїв Сократа, розіп’яв на хресті Ісуса, посилав на стоси всякого в кого була душа, здатна розуміти правду, і серце, здібне держатись її, чи ж міг він обминути Дарвіна?“

Але забудьмо за ті наклепи й без упереджен­ня спробуймо познайомитися з теорією великого біолога.

Народився Чарльз Дарвін в Англії року 1809. По закінченні вищої школи вирушив у мандрівку довкола світа (його праця „Подорож на кораблі „Біґль"). Підчас цієї подорожі порівняння звірів Фолклендських островів із звіриною Південно-­американського суходолу вперше викликало у ньо­го думку про те, що певні породи звірів можуть утворюватися під впливом оточення. Однак, Дар­він, хоча під час цієї трьохлітньої подорожі здобув масу матеріалу, що міг зміцнити і краще висвітли­ти це припущення, як надзвичайно сумлінний вчений не обізвався й словом про своє відкриття, а протягом двадцяти років провадив наукову працю й розробляв матеріали та збирав нові з метою всебічно висвітлити питання розвитку життя на землі. Лише в 1857 році з’явилися опубліковані великим вченим невеличкі витяги з його праці, а в 1859 році нарешті видрукував свою працю: „Походження відмінків шляхом природного добору“. Сей епохальний твір, вислід довголітньої, сумлінної, колосальної праці перекладений май­же на всі європейські мови. Пізніше Дарвін ще опублікував такі свої праці: „Освоєні тварини та культивовані рослини“, „Походження людини“, „Про роль дощовиків у творенні ґрунту“ та інші.

Помер Дарвін року 1882.

Всупереч запевненням аматорів різних га­зетних сенсацій, теорія Дарвіна хоча і викликала дуже гарячу дискусію, проте й досі вона може вважатися останнім словом науки, що більше, но­ві відкриття дали ще кращі і певніші підвалини головним твердженням великого вченого.

Постараємося в короткому нарисі познайоми­ти читача з Дарвіновою теорією, користаючись го­ловне з прекрасного популярного викладу теорії французького популяризатора її Феррієра, та з інших новіших праць.


ЗАКОНИ НА ЯКІ СПИРАЄТЬСЯ ТЕОРІЯ


Закон відтворювання. — Істоти переносять життя на своїх нащадків зі зміненими дещо при­кметами. Плодючість звичайно є обернено-про­порційна величини живини: більший організм — менш плодючий. Напр. слон, носоріг приводять на два роки одну дитину, миша ж річно приво­дить 6 разів по 5 малят. Домашні звірі більше пло­дючі за диких (напр. свиня двічі річно приводить по 15—20 поросят, а самиця дикого кабана раз річно 8—10 поросят). Час вагітності у більших звірів довший (слон — 20 місяців), у менших — менший (кролик — 30 днів).

Закон співзалежності зросту. Організм є цілістю, а тому зміна одного органу тягне за со­бою зміну інших органів. Надмірний зріст яко­гось органу через постійні вправи, або через хво­робливий стан викликає зменшення, а то й зни­кання (атрофію) органу іншого, зв`язаного чим-небудь із першим. Ґете сформулював це так: „Бю­джет природи сталий, і тому побільшення видат­ків у однім місці вимагає ощадності в другому“. Напр. надмірний розвиток м`язів у боксерів, або важких атлетів, майже завжди йде в парі з ослабленням гнучкості й живості розуму (при­казка „в здоровому тілі — здоровий дух" не тра­тить сили — бо здоровий, себто не надмірний розвиток тіла може йти в парі зі здоровим, зрівноважним духом взагалі, отже й розум може бу­ти гармонійно розвинутий).

Закон спадковості. Кожна набута природ­ним способом зміна передається спадково (вивче­на до ловів собака передає свій хист нащадкам, але коли їй відрізати вуха, то звичайно щенята матимуть нормальні вуха). Випадки, коли прикме­ти не передавались спадково настільки рідкі, що вчені вважають їх винятками. Спадковість однак має властивість виявлятися у відповідному ві­ці нащадка, (напр. величина і смак зерен, барва пуху у пташенят, вуса й характерні ознаки у лю­дей).

Організми множаться в геометричній прог­ресії, а пожива зростає в арифметичній. Щоб нага­дати читачам, що таке „арифметична прогресія", а що таке „геометрична" — подаємо зразки: „Арифметична прогресія": 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 і т. д. „Геометрична прогресія": 2, 4, 8, 16, 32, 64, 128 і т. д. Рахунками і спостереженнями доведе­но, що організми множаться в геометричній проґресії, тоді як пожива зростає тільки в арифметичній. Цей, чи не найважливіший закон біології має величезне значення.

На перший погляд здається дивним чому коли все живе множиться в Геометричній прогресії, а одночасно одні організми живляться іншими, пожива не зростає в прогресії Геометричній? Так здається тому, що ми не подумали добре над кож­ним словом. Ми говорили про те, як множаться, або плодяться організми, але з числа сплоджених дуже невеликий відсоток зростає й може бути з’їдений іншими (напр. буває, що трава виго­рить, буває що вигниє, та й коли сама вона сієть­ся то не кожне насіння, що проросло матиме міс­це, щоб рости). Коротко, почавши від пошестей та впливу підсоння й кінчаючи на дуже складних причинах, про які ще буде мова, а також на необхід­ності заощадження певної кількості організмів „на розплід" (які отже в рахунок, як „пожива", не йдуть) є дуже багато чинників, що Геометричну прогресію обертають на Арифметичну. Ми не ду­маємо що сталося б, коли б дійсно виживали всі сплоджені нащадки якої б то не було істоти, а вар­то б! Напр. слон, може найменш плодючий звір (одна дитина на два роки), проте одна пара, як вирахувано, протягом п’ятисот років могла б на­плодити 15 мільйонів слонів! Чого ж сподіватися від риб, коли б деякі риби, за раз випускають до З мільйонів яєчок!

Закон залежності сталості форм від про­стоти будови. Чим простіша будова організмів, тим більше сталості в їх формах і в устрою, а чим складніший устрій організмів, тим він швидше змінюється. Отже, устрій напр. таких відносно не­складних організмів, як зоофіти: губки, коралі, безкишкові та м’якуни, що не мають для кожної окремої властивості окремого знаряддя, протягом тисячоліть зміняються дуже мало. Порівняння геолога Лайела доводить, що чим простіша будова м’якунів, тим більше спільних форм мали дві слі­дуючі одна за одною геологічні епохи. Так би мовити „універсальні" знаряддя „з бідою" можуть виконувати не лише різні властивості, але й у різних умовах. Складні ж, пристосовані до окремих властивостей, органи ссавців мусять зі зміною обста­вин мінятися під загрозою загибелі організму.


БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ


На перерахуваних законах спирається теорія еволюції, але її нервом, її основою є встановлений Дарвіном закон „боротьби за існування". Усі живі істоти мусять безперестанно боротися з підсонням та іншими істотами, бо щоб зберегти своє життя в житті своїх нащадків, мусять займати місце у світі, яке тисячі інших істот намагаються відняти. Ця боротьба починається з народженням істоти, є неминуча, та жадним способом не може бути при­пинена.

Боротьба з підсонням. Для живих істот бо­ротьба з цілісністю зовнішніх умов, або підсонням є чи не найтяжчий вид боротьби. Переліт птахів — це один зі способів боротьби з підсонням, однак і він не завжди допомагає: відомо, що в холодні зими не раз гине 4/5 усіх птахів. Для різних родів рослин підсоння є вирішальним чинником їх існуван­ня. Навіть людина і та не може успішно ставити опір підсонню: в околицях полюсів не живуть лю­ди, а в тропічних країнах європейці мусять міняти спосіб життя, бо інакше загинуть. На півночі мусять живитися переважно салом і тваринним жиром, а в теплих країнах — рослинною їжею. Де підсон­ня та інші географічні умовини особливо неспри­ятливі (межі пустель або вічних снігів) лишається, майже виключно, цей вид боротьби за існування.

Боротьба за поживу. Закон розмноження ор­ганізмів у геометричній прогресії, а поживи в арифметичній, спричиняє безнастанну боротьбу за поживу і є, так би мовити, „багато кликаних та мало обраних". Прикмета, яка дає перевагу в боротьбі за існування не конче фізична сила, а може бути й розум, і хитрість, і витривалість, і плодючість, і навіть організованість. Європейська бджола, вивезена в Австралію — перемогла місцеву бджолу, яка не мала жала. Миша мусила уступити частково своє місце чорному щурові, якого після 1730 року в Англії, а після 1750 р. у Франції, усунув сірий щур-пацюк, завезений зі Сходу (він є сильніший і плодючіший за чорного). Плодючість є дуже силь­ним засобом у боротьбі за існування. Ростини, з певністю, під натиском таких чинників як підсон­ня, комахи та звірі, як би не колосальна їх плодю­чість давно б вигинули; теж саме можна сказати й про рибу.

Існування живих тварин і рослин дуже часто дивно пов`язане між собою. Тому якийсь дрібний випадок часто спричинює далекосяжні зміни. Ось приклад: голландська конюшина може бути заплід­нена тільки бджолами, а червона лише джмелями; тому кількість джмелів впливає на поширення (як дикої рослини) червоної конюшини; на кількість джмелів впливає кількість польових мишей (в Англії жертвою мишей є біля 2/3 джмелів), а звичайно на кількість мишей впливає кількість котів у даній місцевості. Отже, встановлюємо досить несподіва­ну залежність поширення червоної конюшини, від кількості котів у даній місцевості.

Життя на Землі рослин і тварин, як бачимо з по­переднього прикладу, є дуже складне й не раз бу­ває дуже важко встановити, зв`язок між окремими фактами, та з’ясувати взаємовідносини між істо­тами.

На закінчення подаємо цитату Дарвіна, яка краще з’ясовує істоту й значення боротьби за існування. Ось вона: „Давні індіанські руїни на півдні Сполучених Штатів, які, звичайно, не були спершу вкриті рослинністю, тепер мають таку різноманітність, таку чисельність рослин, як і первісні ліси, що оточують їх навколо. Яке змагання мусило ки­піти протягом віків між різними видами дерев, з яких кожне висівало щороку цілі тисячі свого насіння! Яка боротьба комах між собою; комах зі слимаками й інших звірів з птахами та хижими звірами! Всі силкувалися розмножитися, пожираю­чи одне одного, або годуючись деревом, його на­сінням, паростками, чи іншими рослинами, що спершу вкривали землю й перешкоджали зростові дерев! Підкиньте в гору жменю пір’я, і кожне з них упаде на землю згідно з певним законом, але який нескладний цей закон у порівнянні з вчинками незчисленних рослин і звірів, вчинками, що утворили протягом віків відмінки й відносну чисельність де­рев, що ростуть тепер на забутих індіанських ру­їнах!

„Безупинна боротьба йде з неоднаковим успі­хом, а тим часом рівновага сил так мало поруше­на, що природа має однаковий вигляд протягом довгих періодів часу, хоча часто незначного ви­падку досить, щоб дати перевагу одній істоті над іншою"!



Перемишль, 1934 рік

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.12.2019 00:59  Борис Кост... => Надія Крайнюк 

Завжди готовий! ;-) 

 01.12.2019 22:29  Надія Край... => Борис Костинський 

Дякую за чудову інформацію для роздумів.  

 01.12.2019 16:17  Борис Кост... => Надія Крайнюк 

Надя, твої підходи тотально відповідають генеральній лінії в США: ВСІ ЛЮДИ РІВНІ В УСЬОМУ І ВСІ ДУЖЕ ГАРНІ. :-))) Коли ми тільки-но приїхали в США, то ходили до школи вчити англійську мову. Одного разу, аби показати нам американську шкільну систему, вчителька повела нас до актової зал...

 01.12.2019 15:13  Надія Край... => Каранда Галина 

Згодна з Вами, пані Галино. Ледве прочитала роман Раїси Іванченко "Золоті стремена". Такою древньоукраїнською мовою написана книга.  

 01.12.2019 10:30  Надія Край... => Борис Костинський 

Мовчу. Бо ця тема безкінечна. Я тебе правильно зрозуміла. До речі, явище канібалізму і зараз трапляється. Думаю, що ці люди психічно хворі.
Що стосується рівноцінності людських рас, то це вже давно доведено. Всі раси походять від спільного предка. А от умови життя, рівень освіти, виховання можуть дуже відрізнятися. І цим все пояснюється. Тому не думай, що я написала все просто так. Це мій фах. І мене в цьому не так просто переконати.
А з гумором у мене все в порядку. Хоч я і не пишу гумористичних творів. Не люблю цього.  

 01.12.2019 00:55  Борис Кост... => Надія Крайнюк 

Надя, ясна річ, що в 21-му столітті в ЦИВІЛІЗОВАНОМУ суспільстві ніхто не дасть в буквальному розумінні цього слова бути канібалом. Мені аж смішно стало, що ти мої слова сприйняла отак прямо. Але таке сприйняття є вельми типовим для тебе, бо я вже дуже давно засвоїв, що з почуттям гум...

 30.11.2019 22:15  Каранда Га... => Надія Крайнюк 

Мова теж підкорюється законам прогресу: чим далі, тим швидше міняється. Щодо інакшого написання назв - то, думаю, причина ще в тому, що існує професійна термінологія, і існують перекладачі цієї професійної термінології. І коли вчений щось відкрив і назвав своєю мовою, то має пройти певний час, коли вчені інших країн вкупі з перекладачами підберуть вдалі відповідники на своїх мовах. А популяризувати науку цілком можуть і любителі. Не фахівці в предметі чи в проф. перекладі.

 30.11.2019 19:34  Надія Край... => Борис Костинський 

"Не подобається чи немає сил ТАК існувати? Вбий себе!"

Як розуміти оці твої слова?
Боротьба за існування розглядалася Дарвіним, як рушійна сила еволюції органічного світу. Але не для людей, яким властиві свідомість і мислення,які відрізняють нас від тварин.

"Але, якщо хочеш жити, - жери інших! Жери! І не нявкай про гуманізм!"

Це недопустимо. Такі випадки були під час Голодомору. Але те пояснювалося доведенням людей до стану тварин. Отже, я з тобою зовсім не згодна.  

 30.11.2019 19:16  Надія Край... => КАЛЛИСТРАТ 

Але ж це неправильно. І з цим треба боротися. Не можна допускати засмічення мови. Це щось подібне до сучасного сленгу, якого я терпіти не можу (прив, оч, ок, НГ, ДР, спок, спс, ИМХО и др.)Правда, це використовують росіяни.  

 30.11.2019 19:10  Надія Край... => Каранда Галина 

Пані Галино, Ви правильно сумніваєтеся. Набуті навички ніколи не передаються наступним поколінням. Про це Дарвін не міг сказати. Таке припущення було висказане Ламарком (вправляння чи невправляння органів). І взагалі, у книзі надто багато перекручувань дарвінівських відкриттів і законів. Назви праць перекручені і написані неправильно. Цього ніяк не можна було допустити, навіть враховуючи особливості тодішньої мови.  

 30.11.2019 10:05  Каранда Га... => КАЛЛИСТРАТ 
 30.11.2019 08:29  КАЛЛИСТРАТ => Каранда Галина 

Прочитал и легче стало ))) У нас только 73%!

Господи! Які ж ми розумні ))) 

 30.11.2019 00:12  Каранда Га... => © 
 29.11.2019 23:09  © ... => Каранда Галина 

Люди нічого не вигадують, вони лише здатні плагіатити ідеї в природи. Дарвін задокументував усе, що побачив, і узагальнив. І з узагальненого випливало, що надлишок мязів найчастіше має такі й такі наслідки, бо це вписується в певну модель і підтверддується чисельними фактами.

Про задачі скажу таке. Задачі бувають різні. Папуас чудово розвяже задачу виживання в диких джунглях, а дохтор з двома освітами ласти склеїть. От і судіть самі, як це все передається в спадок...

 29.11.2019 22:53  Каранда Га... => © 

Прямо на пальцях пояснено))
А Дарвін точно казав, що нароження м`язів веде до розумової відсталості, а природньо набуті навички (наприклад, вміння роз`язувати задачі) передаються у спадок??? Чи до вже автори додумали самі? Бо я щось дуже сильно сумніваюся... Думала, що боксери страждають через часті удапи по голові, а навички це вдале поєднання здібностей та навчання. 

 29.11.2019 22:38  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

В темних понурих волинських лісах на краю землі кажуть шоса... Варіація на тему соша-шоссе. І я так кажу інколи.

 29.11.2019 21:57  КАЛЛИСТРАТ => Надія Крайнюк 

Пани Надия, так это же Перемышль 1934 года)))


К примеру, в Киеве в этом же году слово соша означало нынешнее шоссе, вот и понимай как знаешь)))

Я думаю, что люди тогда всё правильно понимали.

 29.11.2019 21:49  Надія Край... => © 

Я здогадалася вже пізніше, поглянувши на ілюстрацію І все ж таки мене вразили такі неточності. Ото дійсно вийшло дратування від примітивізму пояснення дарвінівських відкриттів про еволюцію і походження видів. :-)
***Дякую!  

 29.11.2019 19:19  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Тоже согласен. Кто и с кем к тому же формирует контекст понимания сути, но их важность все равно не стоит переоценивать...

 29.11.2019 19:05  КАЛЛИСТРАТ => © 

Согласен!

Но иногда суть бывает следствием причины - кто и с кем ))) 

 29.11.2019 18:57  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

У победы тысяча отцов, а поражение всегда сирота...
Дякую. При нагоді гляну... Але нам цікава суть, а не хто, коли і з ким... 

 29.11.2019 18:54  КАЛЛИСТРАТ => © 

Ещё "три копейки" и к Дарвину )))))


Для информации:

- есть такой писатель-путешественник Тим Северин;

- у него есть интересно написанный литературный опус  под названием "Острова пряностей"

- в нём он описывает, как мало кому известный исследователь  Альфред Рассел Уоллес независимо от Дарвина чётко и кратко сформулировал теорию видов и переслал её маститому учёному, чем и подтолкнул того к публикации своей длительно разрабатываемой теории;  

- в общем, почти детектив  и читается очень легко! )))

 29.11.2019 18:52  © ... => Борис Костинський 

Дарвін просто констатував факт. Але не можу не погодитися, що те, що він констатував, нікуди не поділося. Все, як завжди. Хто розслабився - тих на поживу. Вирішив розібратися в темі бо все більше бачу на кожному кроці дарвінізм. Скрізь, де має місце еволюція, він присутній у всій красі...

 29.11.2019 18:48  © ... => Надія Крайнюк 

Мова має властивість еволюціонувати так само як і види. І в процесі еволюції теж присутній словарний природній відбір та конкуренція за виживання між словами і термінами. Уже цікаво, правда... Такий собі непомітний розмовний дарвінізм у чистому вигляді...

Це текст з українського посібника 1934 року... Особисто мені навіть подобається вловлювати паралелі між теперішною і тогочасною мовою, що й відобразилося на перекладах назв та й по тексту теж це добре видно (більшу частину прибрав до речі, щоб не дратувались читачі). Втім це на любителя, сенс залишився той же... Найкраще читати оригінальне джерело в оригіналі.

 29.11.2019 18:35  Надія Край... => © 

Пане Суворий, почала читати Вашу статтю, але не дочитала до кінця. Ви чомусь неправильно подаєте назви наукових праць Чарльза Дарвіна. Може я чогось не розумію? Я, наприклад, такої праці Дарвіна не знаю: "Походження відмінків шляхом природного добору".Відома праця «Походження видів шляхом природного відбору, або Збереження сприятливих порід у боротьбі за життя» (1859) (On the Origin of Species by Means of Natural Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life), де він описав мінливість видів рослин та тварин, а також їх природне походження від попередніх видів. ***Ось тому далі я не стала читати.  

 29.11.2019 17:16  Борис Кост... => © 

Цікаво та вельми корисно! Щиро кажучи, в школі про Теорію Дарвіна нам казали мало та погано. В принципі, не зважаючи на шалену критику дарвінізму в усі часи, це вчення говорить про очевидні речі. Мені особисто страшенно до вподоби місце Теорії, де йдеться про боротьбу за поживу. Як ...