У цю суботу чи неділю...
У цю суботу чи неділю
Планую смажити на грилю
Стейк смачний з яловичини
Середньої величини.
Часник, цибуля, кріп, селера
Прикрасять страву кавалера.
До столу пляшечку горілки?
Відразу: "Ні!" – сказали нирки.
Печінка застогнала справа:
"Знов смажена і гостра страва!
А всі розмови про спиртне
Аж роздратовують мене!"
Благає сечовий міхур:
"Я орган – не якийсь піхур!
Нехай продукт мій просто сеча,
Ти пожалій мене, малеча".
Коса затято дорікала:
"Коли робив аналіз кала?
Коли робив аналіз крові?
Робив давно, мабуть ще в школі!"
Кричали очі: "Нам повір!
Ти можеш втратити свій зір!"
Ще надійшов сигнал від вух –
Я, начебто, втрачаю слух.
За ними обізвався шлунок,
Благаючи про порятунок.
І закуйовдилися м`язи:
"Боліють руки, ноги, в`язи…"
Шаліє мозок в голові:
"Щось чужорідне є в крові!"
Легені стомлено зітхають:
"Нам кисню недопостачають!"
І кожній частці мого тіла
Мені сказати щось кортіло,
Висловлюючи свою думку,
Усі просили порятунку.
Оце кошмар, страхіття, змора.
Реальність надто вже сувора.
Що діяти і що робити?
Ще трохи хочеться пожити!
Ходити до бібліотеки,
Забути стежку до аптеки…
Тож загартуймо організм,
Щоб в нім з`явився оптимізм!