ПРО ОДНОГО ЖАРТУНА, ЯКИЙ ДОКАЗАВ, ЩО ДИЯВОЛ В КОНСТАНЦІ, ГОСПОДЬ БОГ В ШАФХАУЗЕНІ І ДІВА МАРІЯ ЙОГО РОДИЧІ.
В Ейнзідельні, що в Швейцарії сталося так, що там зібралося чимало паломників.
І ось ближче до ночі в готелі за вечерею пілігрими заговорили про пресвяту Діву Марію Ейнзіндельську, яка вона милостива і які творить чудеса. А серед пілігримів був один підмайстер, який прийшов туди не на поклоніння, а в своїх справах.
Він теж вечеряв с пілігримами. І коли ті наговорили вже дуже багато доброго про Діву Марію, то підмайстер добавив дещо від себе і сказав: «Як високо її не цінувати, але вона все-таки моя сестра». Почувши його слова пілігрими дуже їм здивувались; слух про них поширився і дійшов до аббата, а той велів затримати доброго підмайстра, як тільки він встане із-за столу і посадити його на ніч у тюрму.
Наступного ранку аббат велів привести злочинця в міську раду і подав на нього довжелезну скаргу про те, що той образив пресвяту і пречисту Богоматір наважившись назвати її своєю сестрою.
Коли була зачитана ця скарга, злочинця спитали, що він мав на увазі?
І підмайстер їм відповів: «Так, Марія в Ейнзіндельні мені сестра і, навіть більше того, диявол в Констанці і Господь Бог в Шафхаузені – мої брати».
Міська рада жахнулася від почутого; члени ради опустили голови і сказали: «Воістину це святотатець». Верховний суддя запитав його з надією вилучити з нього хоча б щось:
«Та як ти смієш говорити таку мерзенність тут, куди приходять пілігрими з усіх країн і можуть рознести твої слова повсюди?»
Тоді звинувачуваний відповів:
«Я сказав чисту правду; мій батько був скульптором, він виліпив диявола в Констанці, Господа Бога в Шафхаузені, вашу Марію і мене теж; тому ми всі родичі».
Тут члени ради розсміялися і відпустили його на волю.