ЯК ПІП – СКУПЕРДЯЙ ЗДУРУ ВДАРИВ КУЛАКАМИ ПО КАФЕДРІ І КРИКНУВ: «ГРОШІ НА БОЧКУ! ЧЕРЕВИКИ ПОРВАЛИСЬ!».
Є в Ельзасі гірське село, де служив піп довготелесий і худий, як дерев’яна статуя; цей піп був досить боязкий; бувало, ні з якої кафедри не заставиш його проповідувати Євангеліє простому народу.
От він і завів таку звичку: якщо під час меси приходиться читати або співати Євангеліє, він спускається до прихожан і говорить на німецькій мові. А був в тому селі шинкар, або цілувальник, завзятий жартун; вічно він діставав попа, щоб той читав Євангеліє з кафедри, за що обіцяв йому цілий гульден.
Цим приставанням не було кінця, і бідолаха священик зовсім засоромився.
Якось в одну чудову неділю прийшла до попа охота заробити той гульден, про що він і попередив цілувальника, щоб той потім не відмовлявся.
Цілувальник прийшов до церкви з гарною компанією; вони розмістилися якраз напроти кафедри, щоб піп зніяковів і не відважився на неї зійти. Коли він прийшов і побачив тих що стояли, душа в нього зійшла в п’ятки, але він знітивши серце зійшов на кафедру і довго там стояв онімілий, оскільки цілувальник зі своєю компанією не спускав з нього очей.
Нарешті він все-таки почав читати Євангеліє і навіть виголосив коротеньку проповідь. Потім, прочитавши покаяння і відпущення, він гримнув обома кулаками по кафедрі і сказав:
«Енгельхард, гроші на бочку! Черевики порвались!»
І кожен міг здогадатися, піднявся піп на кафедру заради заблудлих овець чи ради гульдена.
Коли піп спустився з кафедри і закінчив службу в церкві, цілувальник запросив його з усією чесною компанією в шинок, і вони порядком напоїли попа. Коли він захмелів, його умовили віддати гульден на сплату за п’янку; так що, нічого не маючи до проповіді, він нічого не отримав і після неї, хіба що тільки пішов з шинку п’яний п’янючий.
Примітка: Цілувальник – в даному випадку те, що і шинкар. Більше можна узнати із Вікіпедії.
