Легенда про затонуле місто
з рубрики / циклу «Легенди Бретані»
В стародавні часи стояло на березі моря місто, біля самої води, місто Іс. Не було ніде у світі іншого міста рівного йому за красою. Багато було в місті красивих будівель, які дивували мандрівників, але більш за все їх вражали величезні шлюзи, які оберігали місто від приливів.
Так би і стояло місто до цих пір і дивувало нас своєю розкішшю, але загордились його мешканці. Перестали вони думати про Бога і віддавались різноманітним розвагам, думаючи тільки про сьогоднішній день. Даремно попереджав їх святий Гвеноле, що прогнівається Бог і зруйнує місто, як зруйнував він колись Содом і Гоморру. Не слухалися його містяни, тільки сміялись. І нічого не міг зробити ні святий Гвеноле, ні добрий король Градлон, який правив містом.
І ось одного разу сталося те, що повинне було статися. Була у короля Градлона дочка-красуня. Як і всі мешканці міста вона думала тільки про розваги, і ні про що більше. І ось одного разу явився до неї сам диявол в образі прекрасного юнака і сказав, що подарує їй свою любов, якщо принцеса принесе йому ключі від шлюзів. А ключі король Градлон завжди носив при собі. Нелегко було дістати їх, але принцеса згодилась. Украла вона ключі у батька і віддала їх дияволу.
І ось вночі відкрилися шлюзи і ринули в місто потоки морської води. Мешканці в паніці почали рятуватися, але всі вони загинули у морських хвилях. Тільки король Градлон і святий Гвеноле змогли уникнути смерті. Як тільки море почало наступати на місто, скочив король Градлон на коня і посадив на нього свою дочку. Поскакали вони геть від міста, що гинуло, але хвилі настигли і їх.
- Не врятуєшся ти, поки не загине в пучині Диявол, - сказав королю святий Гвеноле.
- Про якого диявола ти говориш? – здивувався Градлон, - Адже тут тільки ти, я і моя дочка.
- Диявол сидить на твоєму коні позаду тебе! Поки не загине твоя дочка, не зупиниться море.
І насправді, поки принцеса не згинула в морській пучині, не перестало море наступати.
Не стало більше міста Іс. Перебрався Градлон до іншого місця і заснував там нове місто – Кемпер. А його дочка (в різних легендах її називають по-різному) перетворилась на русалку. Приманює вона моряків своєю красою, та тільки добра від неї не чекай. Багатьох, кажуть, вона згубила. А ще кажуть, що в ясний день, коли море тихе, можна побачити під водою на тому місці, де стояло колись місто, гострі вежі соборів і дахи будинків, почути дзвін церков Іса.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Бретань, V - VI ст. н.е.
