Марк Порцій Катон Старший

1.М. Катон народився в муниципії Тускулі. (261) Юнаком, ще не почавши добиватися посад, він працював у Сабінській області, де у нього була маєтність, що дісталася йому від батька. Пізніше, за порадою Л. Валерія Флакка, майбутнього свого товариша по консульстві і цензурі, про що любить згадувати цензорій М. Перпенна, він перебрався до Риму і почав відвідувати Форум. Першу солдатську платню він отримав у 17 років. (262) В консульство Кв. Фабія і М. Клавдія він служив воєнним трибуном в Сицилії, а коли повернувся звідтіля приєднався до війська Г. Клавдія Нерона і досить відзначився у битві при Сені, де загинув Гасдрубал, брат Ганнібала. (263) Будучи квестором, він попав під керівництво консула П. Африканського, але не ужився з ним всупереч службовому обов’язку: так він сварився з ним потім все життя. (264) Плебейським едилом він був обраний разом з Г. Гельвієм, а коли став претором, то отримав в управління провінцію Сардинію, звідкіля ще раніше, під час своєї квестури, вивіз на зворотному шляху з Африки поета Еннія (265) Заслугу цю я ціную не менше будь-якого найпишнішого сардинського тріумфу.

2. Виконуючи консулат у парі з Л. Валерієм Флакком, він отримав за жеребом провінцію Ближню Іспанію і вивіз звідтіля тріумф. (266) Коли він там затримався довше вказаного терміну, П. Сципіон Африканський, консул у другий раз, чиїм квестором Катон був під час першого консульства, побажав видалити його з провінції і самому зайняти його місце. Але хоча Сципіон і був першим у державі, провести своє рішення в сенаті він не зміг, бо тоді Республіка керувалась законом, а не впливом. Образившись з цього приводу на Сенат, Сципіон після закінчення консульства залишився у місті як приватна особа, а Катон, вибраний цензором все з тим же Флакком, суворо використовував свої повноваження. Так, він наклав стягнення на багатьох знатних осіб і вніс у свій едикт багато нових постанов, що стримували розкіш, яка вже почала проникати в суспільство. Проживши біля 80 років, з юності і до останніх днів він безперервно наживав собі ворогів, захищаючи інтереси держави. (267) Багато хто нападав на нього, але добре ім’я його від цього ніскільки не постраждало, навпаки – на всьому протязі його життя слава його чесноти тільки росла.

3. У кожній справі він виявляв виняткову запопадливість, так що був і вмілим землеробом, і досвідченим правником, і великим полководцем, і відмінним оратором, і найсерйознішим письменником. Пристрасть до читання виявилась у нього у пізньому віці, однак він настільки досяг успіху в заняттях, що важко було відшукати які-небудь події з грецької чи італійської історії, які б він не знав. З молодих літ він складав промови, в старості почав писати історичну працю, що нараховувала сім книг. Перша містить дії римських царів. Друга і третя розповідає про походження всіх італійських міст, і від цього, мабуть, всі книги називаються «Початки». В четвертій говориться про 1 Пунічну війну, в п’ятій – про 2-гу, але всі їх події викладені в загальних рисах. Таким же чином переповів він і інші війни до претури Сервія Гальби, який пограбував лузітан, (268) – не називаючи полководців які приймали в цьому участь і відзначаючи битви без імен. В тих саме книгах представив він всі значні, або які видавалися такими події, що відбувалися в Італії і обох Іспаніях. (269) Цей твір виявляє багато старанності і сумління, але мало мистецтва.

Про життя і вдачі Катона я докладно розповідав у окремій, присвяченій йому книзі, яку написав на прохання Т. Помпонія Аттіка. До цього твору і відсилаю прихильників Катона.

ПРИМІТКИ:

261)…Тускул – древнє велике місто Лація, розташоване на Албанській горі. Муниципіями називались міські громади, що мали право римського громадянства.

262)…Катон народився в 234р. до н.е., солдатську службу почав в 217 р. до н.е., на другий рік після вторгнення Ганнібала до Італії.

263)…воєнним трибуном Катон став в 214 р. до н.е. і осінню того ж року відбув на Сицилію разом з консулом Марцеллом, призначеним битися з сиракузянами що відпали після Канської битви; треба зауважити, що офіцерський пост воєнного трибуна могли займати лише особи вершницького стану. Під началом Г. Клавдія Нерона Катон служив у 207 р. до н.е., коли дві консульські армії розгромили в битві при Сені Гальській на р. Метаврі друге після Ганнібала карфагенське військо, що перевалило через Альпи і яке йшло на з’єднання з Ганнібалом; ця перемога визначила результат 2-ї Пунічної війни.

Просопографічні дані вказують на дружні стосунки між обома командирами молодого муніципала – Марцелла і Нерона. Можливо, саме ці особи разом з сімейством Валеріїв Флакків небагатьма знатними покровителями «нового чоловіка» з Тускулу.

264)… Квестура Катона припадає на рік висадки римської армії в Африці (204 р. до н.е.) Сципіон відіслав сварливого помічника ще до битви при Замі, замінивши його своїм другом Лелієм, отримавши чин прокветора. Причиною сварки консула і квестора став, мабуть-що, новий стиль сципіонівського командування, що сприяв розвитку мародерства.

265)…плебейським еділом Катон став зразу після закінчення війни – в199 р. до н.е., претором – в 198 р. до н.е. Прославився в Сардинії як справедливий суддя та діяльний намісник, що пішки обійшов всі сардинські міста і звільнив острів від гніту лихварів. Енній – перший великий національний поет римлян; навіть в епоху розквіту римської літератури його «Аннали» конкурували з епосом Вергілія. Заступництво Катона талановитому латинському поету найбільше відповідає духу його культурного патріотизму.

266)…консулат Катон і Флакк отримали в 195 р. до. н.е., виборчими зборами керував Марцелл – син великого полководця. На протязі одного року Катон спорядив воєнну експедицію, розбив велике повстання іберів у Північній Іспанії, зрив стіни іспанських міст і організував розробку срібних рудників Іспанії.

267)…цензорами Катон і Флакк були вибрані в 184 р. до н. е. 10 років після їхнього консульства. Тон знаменитій цензурі задавав Катон. Він провів сувору ревізію звичаїв, наклавши стягнення на багатьох сенаторів і вершників; видалив із сенату декількох знатних осіб; обклав високими податками предмети розкоші; вів боротьбу з розкрадачами державного майна; на користь скарбниці уклав підряди з відкупниками за найнижчими цінами, вступив у гострий конфлікт з могутньою корпорацією багатіїв. Цензура Катона завоювала йому славу в народі, але накликала на нього тривалу ненависть окремих осіб. Зримою пам’яткою її стала базиліка Порція – перша громадська ділова будівля в Римі, побудована на штрафні гроші.

Помер Катон в 149 р. до н.е. у віці 85 років.

268)… Сервій Сульпіцій Гальба – претор 151 р. до н. е., який командував в Іспанії в 151-150 рр. до н. е. Частиною перебив, частиною незаконно продав у рабство лузітан, що здалися. В 149 р до н. е. народний трибун Луцій Лібон, що діяв за почином Катона, порушив із цього приводу кримінальну справу. За декілька місяців до своєї смерті Катон виголосив довгу промову проти Гальби, яка увійшла в його «Початки». В тому ж році у зв’язку зі справою Гальби були створені постійні судові комісії для розгляду справ про здирство в провінціях.

269)…під двома Іспаніями маються на увазі дві іспанські провінції: Ближня Іспанія (східне узбережжя Піренейського півострова) і Дальня (південь півострова).

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.

Рим, І ст. до н. е.