Петрикові пригоди
Другий розділ.Перший дзвінок або друг Іван
Треба сказати, що у головного героя прізвище Галушков. Гаразд? Щоб Ви потім не плутались.
Так от, сім’я Галушкових пішла в школу на перший дзвінок.
Як тільки Петрик з сім’єю дійшов до школи, він зрозумів, що його сон навіть не міг ніяк бути реальністю. Стіни й стеля триповерхового будинку, де мав учитися 12 років, були з бетону. Ніщо навіть не нагадувало Петриків сон!
На лінійці Петрику було нудно. Він кілька разів просив учительку піти в клас. Але вона казала, що після лінійки всі підуть роздивлятися школу.
І ось, нарешті, після виступу міського голови заграв гімн України. Петрик розім’яв ноги, походивши на одному місці. І раптом відчув, як наступив комусь на ногу.
- Ай, - вигукнув хлопчик, на якого наступили.
- Вибач, - сказав Петрик.
- Та нічого.
Через хвилину хлопчик питає Петрика:
- Як тебе звати?
- Петрик, - відповів наш герой.
І ще через хвилину:
- А як тебе звати?
- Іван, Іван Кіт.
- То будем дружити, - продовжив Іван.
- Так, - відповів Петрик, - будемо!
Вчителька зібрала учнів і повела в клас.
літо 2011
