Раїна
з рубрики / циклу «Політичне»
Не за синіми морями, не за далекими горами, а там, де два моря зливаються і три річки до них впадають, була собі чарівна країна Раїна. Людом славилася роботящим і добрим, полями золотими, лісами дрімучими, водами чистими та землею родючою. Тому хотіли загарбати Раїну багато інших земель – приходили кялопи, таборувалися логном-оратати, припливали на човнах великих іцйітназіви, чеберяли нуги з прадавніх степів...
Та лише могутнім і численним няісорам вдалося на довгі роки полонити чарівну Раїну та інші квітучі землі. Знищили вони храми чарівні, все червоними стягами повкривали, мов для биків кориди.... Але і їм не вдалося полонити навіки Раїну. Покинули вони землі ці, та лишили в серцях людей почуття непевності, мову свою, що жорстоко нищила чарівну раїнську. І так вийшло, що в вільній країні рідна мова стала другорядною.
А, тим часом, задумали деякі люди злі знищити рідну Раїну. Підкупили людей, стали головувати. І почали степи стиратися, ліси нещадно рубатися і будинки багаті на багато гектарів для цих людей будуватися. І жити бідно стали раїнці прості – села спустошувалися, бо їхали люди в міста, щоб хоч якось вижити; пенсіонери не могли звести кінці з кінцями, бо крали лихі люди ці все. І дітей менше стало, почала вимирати квітуча Раїна. Люди, що хотіли якось вижити, свою діяльність чесно створювати, ледь не гинули. Створили проти них інстанції брехливі, що гроші здирали, ділилися з лихими і собі забирали. Важко було людям – тільки вони хотіли щось проти сказати, як спеціальні посланці поганих людей в касках стісняли їх з вулиць і кидали у в’язниці замість тих друзів лихих людей, що мали б там бути.
Люди боялися, тому поставали малими групками. А лихі люди зх. своїми друзями-бандитами стали вести себе вкрай погано – грабували, нищили все, а самі огородилися парканами і служниками, в машинах шикарних їздили і будинки чудові будували.
І от одного разу всі люди разом піднялися. Просто до цього само дійшло. Ніякі служники не завадили. І ось підступили вони до будинків, де були ті лихі люди. Багаті були ці палати – мармур, позолота...
І в найдальнішому і найвищому кабінеті знайшли вони великі капсули у костюмах, зроблені під людей. Відстрілювалися ці ляльки, але однаково здалися. Розкрили люди капсули, а там – сидять страшненькі карлики, маленькі і жалюгідні...