Є у всіх
Ну, що ти скажеш на те, що моя мрія здійснилася? А ти не вірив, напевно, чекав провалу, розчарування. А все сталося зовсім по-іншому, і я тобі вдячна, та не тільки тобі, а усім хто допоміг мені це зробити, і навіть тим хто не допомагав, а просто був. Тому що бути це теж важливо, навіть дуже. Та мене зараз переповнюють шалені емоції, та такі, що аж самі страшно, все настільки класно… Світ, люди, тварини – всі чудові, неймовірні. Мої пальці задихаються, від швидкості набору на клавіатурі емоцій, щасливих емоцій. Очі плачуть, сміються, співають… Хочеться летіти, плести, просто жити і радіти. Вечірнє небо мене наповнило силою духу, а денне можливістю бути щасливою у цьому прекрасному світі. Та тут листя на деревах можуть бути різних кольорів, вазон може цвісти різними ківтками, біла ромашка може бути зовсім навіть не біла, прозора вода може стати синьою чи зелено, людина може стати сумною чи веселою… Ти розумієш, ми тут живемо, все це нас оточує, а ми повинні бути як ті мурашки працьовиті, і вдосконалювати Чудо яке нам дано. Навіщо шукати щастя, воно само до тебе прийде, коли ти прокинешся одного ранку чи може вечора поглянеш у вікно і побачиш ту красу, згадаєш про своїх батьків, друзів і зрозумієш, що щастя завжди було в тобі, в серці, а можливо в животі, чи в голові, це не важливо, важливо те, що своє щастя потрібно лише вдосконалювати, можна виховувати як малу дитину, а можна вирощувати як квітку… Його потрібно інколи показувати світові, думати про нього в день і вночі, тому що і воно сумує коли ти забуваєш про нього. Я своє останнім часом ношу в кишені, здається йому там подобається. Хм, а ти можеш носити в капюшоні, коли дощ, вони всі люблять дощ. Моє щастя, навчило мене любити дощ, і ми обидвоє так тішимось, коли маленькі крапельки падуть додолу, вони здається якісь магічні. Паде їх ніби багато, а глянеш на землю вже нема, чудасія якась (коли у то вірити). І твоє тебе теж багато чого научить, ти лиш відчуй, з`єднайся з ним в одне ціле. Хто ще не відчув, то знай, щастя є в тобі! напевно ховається в якійсь комірчині твого організму і чекає того радісного моменту, щоб вилізти і злитися з тобою.
14.15
