Вона мовчазна і відчужена. Часом цинічна і розчарована. У неї ніколи немає проблем. Все супер. Так думають. Вона усміхається і поспішає сховатися в затишну коробку власної домівки. Там можна забути мокрий сніг, що залишився за вікном. Там чути, як у клітці ребер, десь глибоко всередині б’ється оголена душа як оголений провід. І хочеться забути, що не можна вірити. Хочеться летіти, хоча літати теж не можна. Скинути б згадки про вік і поразки. Тут можна. Ніхто не підслухає і не нагадає. А боляче. Не відпускає. Є тільки чайник, який уже свистить і вимагає уваги. Чорна кава чекає. Але немає з ким її розділити.
Візьміть участь в обговоренні
08.01.2014 02:20 Марієчка Коваль
чувство одиночества вечное и нну... и отлично иногда поднимает настроение. ведь есть чувства и других, которые не всегда есть желание учитывать. прумс.. даже если лг так не считает. мне так кажется. ведь написано лишь о себе.
07.01.2014 20:55 Маргарита Проніна
Приваблива мініатюра, хочеться розгортати думку глибше.
Коротко, влучно,актуально! Адже на кожного чоловіка припадає по 4!!! жінки. І розумна, і красива, і успішна, а одна.З Різдвом Вас! Нехай почуття самотності ніколи Вам не докучає.
Мініатюра нормальна! А от стан душі бажає бути кращим! На мою думку, ЛГ сама собі зайве щось накрутила в душі! І тільки вона сама себе може витягти за вуха з такого стану! Тоді й мокрота зими здасться чарівною! )) З присмаком кави! )) З Різдвом Вас! Нехай усе буде кращим, чим є!
