Сніги
Чому кричить розкраяна душа?
І страх застряг у гострих споришах,
А у думках чомусь один ГУЛАГ,
А пам`ять розмітає по світах.
І навкруги сніги, одні сніги.
Чи всі уже замерзли, до ноги?
Та віра поверне у рідний дім,
Та пам`ять жити допоможе ним.
Палає нині не одна свіча,
Знов стоїмо плече коло плеча,
То правда додає стократно сил,
Здолати кожний льодовий настил.
