Абельхаят
Не плач і не журись, Абельхаят!
Не витрачай коштовний еліксир.
Зігрій усіх маленьких немовлят,
Всели в серця старим надію й мир.
Ти маєш силу степових вітрів
І витримку могутніх Кримських гір.
Великий розмах крил у чорних брів,
Під ними ясний соколиний зір.
Мов сховище чеснот, Кебір Джамі
Нехай нащадкам міцності додасть
І віри в правду на своїй землі
Та відведе негоду всіх нещасть.
Не плач і не журись, Абельхаят!
За тебе я поплачу вдалині.
А знаєш, в небі зорі мерехтять,
Коли й душа поколота в стерні...
Київ, 19.03.2014